Одне англійське прислівя каже: "джентельмен - не той, хто одягнув фрак, а той, спілкуючись з ким сам почуваєш себе джентельменом". Перефразовуючи, те що ми сьогодні називаємо дистанційним навчанням і є той фрак, який одягнули на очну освіту. І саме в цьому велика помилка більшості вчителів. Тому хочу зупинитись на цій темі більш детально.
Як ідея, організація дистанційного навчання або використання його елементів, було покликане вирішити низку проблем: рівність можливостей та реалізація прав людини на навчання, доступ до навчальних матеріалів з найвіддалешиних куточків країни та усунення вікових обмежень. Система мала базуватись на тезі "Вік живи, вік учись". Тобто, система дистанційного навчання має давати рівні можливості школярам, студентам, спеціалістам різних рівнів та фахових компитенцій за рахунок більш активного використання наукового потенціалу провідних університетів, академій, інститутів, галузевих центрів підготовки та перепідготовки кадрів, центрів підвищення кваліфікації, інших освітніх закладів.
За 20 років еволюції системи дистанційної освіти, було виділено низку важливих характеристик, які і роблять цей процес навчання універсальним та цікавим. І саме ці характеристики найбільше ігноруються школою. Звідси і незадоволенність процесом батьків, учнів та вчителів. Адже система працює за своїми, притаманними тільки їй, правилами. Ігнорування цих правил - крах (неспроможність) процесу. Отже:
гнучкість - кожен може вчитись стільки, скільки йому необхідно для засвоєння предмета та отримання необхідних знань за обраним курсом;
модульність - кожен окремий курс створює цілісне бачення з окремої придметної галузі. Це дозволяє побудувати освітню траекторію, що відповідає індивідуальним та груповим потребам;
ефективність - зконцентрованість змісту, збільшення кількості слухачів, ефективне використання площ та технічних засобів, економічна складова;
нова роль викладача - координація траекторії пізнання, консультування по індивідуальному навчальному плану, асинхронна взаємодія слухачів та викладача (дозволяє аналізувати отриману інформацію і відповідати на неї у зручний час, однакові труднощі у багатьох учнів - ознака неякісної подачі теми або частини теми);
спеціалізований контроль якості навчання - дистанційні екзамени, співбесіди, практичні, курсові, проектні роботи, тести;
Слід зрозуміти, що дистанційне навчання орієнтується не на вчителя, а на учня або групу що навчається. І саме в цьому його базова відмінність від очного викладання. Саме навкруги групи будується весь процес навчання. Іншими словами: не учні "бігають" по різним посиланням вчителів, а вчителі розміщують матеріал у створеному класі! В іншому випадку це не навчання, а безлад.
Спробуйте трохи змінити підхід і процес стане більш комфортним для всих ланок.
