Що істина, що правда, що - життя?
Які чесноти правлять світом...
Стою посеред саду, як дитя,
І радуюся цим солодким літом.
Хмаринка намочила і роса.
І вітерець подув мені на рани.
З малини ягідка червоная звиса
І на долоні тане вона, тане.
І сонечко виблискує в траві.
І бджілка носить воду до господи.
Які проворні всі, які живі!
Які всі гарні в матінки природи.
Ця досконалість - істина свята.
Довершеність цих звуків - насолода.
Ці ріки, хащі, сиві болота -
Це матінки природи чиста врода.
А правда? Ну а правди тут одна.
Людина і її хижацькі дії -
Ось ця нічим не спровокована війна,
Ці небосхили вже не голубіїї.
Таке життя, такий сьогодні час.
Але життя проб'ється й крізь залізо.
І буде падать дощик біля нас,
І буде в небі синьо, біло, сизо...
Галина Потопляк
14.07.25
