Самостійна робота учнів в ГПД
Підготовка до самостійної роботи не повинна займати багато часу. Доречна в даній ситуації фронтальна форма організації навчальної діяльності дітей. Тут вихователь здійснює зв'язок уроку і самопідготовки. Вихователь ставить питання, що спонукають дітей відтворити матеріал уроку:
Чому навчилися на уроці?
Що потрібно знати для виконання завдання?
Що потрібно згадати?
На що звернути увагу?
Приклад з Пам'ятки по виконанню завдань з математики: “Прочитай умову задачі; склади короткий запис умови; розв’яжи задачу; запиши план і розв’язання; прочитай ще раз питання і відповідь на нього; запиши відповідь; перевір себе”.
Вимога до дитини – спочатку вивчи правило, а потім виконуй вправу чи розв’язуй задачу – повинне стать звичкою в самостійній навчальній роботі.
Самостійна навчальна діяльність учнів – основний елемент самопідготовки, на неї повинна приділятися більша частина її часу. Вихованці працюють самостійно, вихователь підтримує обстановку зосередженої роботи, не робить зауважень, щоб не відволікати увагу всіх дітей. У разі потреби учні можуть звертатися до вихователя за допомогою. Для формування мотивів самостійної роботи він говорить учням: “Подумай – і в тебе все вийде”, “Постарайся зробити добре”, “Виріши сам”, “Напиши чисто, красиво, без помилок”, “Будь уважний”, “Ти зможеш – я упевнена в тобі” і т.д. Ці слова спонукають вихованців виявляти волю, наполегливість, вчать доводити почату справу до кінця. Головне – не перетворити самопідготовку в звичайний урок з повторним поясненням навчального матеріалу, опитуванням у дошки і т.д.
На відміну від уроку вихователь повинний прагнути створити під час самопідготовки творчу, близьку до домашньої, обстановку. Після перших 30-40 хвилин заглибленої самостійної роботи можна дозволяти неголосний обмін думками, спокійне пересування по класу, надавати можливість зробити перерву за своїм розсудом, не заважаючи іншим.
