Уникайте тих, хто намагається підірвати вашу віру в себе. Велика людина, навпаки, вселяє почуття, що ви можете стати великим.
Марк Твен
Самооцінка – це уявлення людини про себе і свою значущість у соціумі. Вона формується ще з ранніх дитячих літ, і головне завдання батьків і людей, які беруть активну участь у становленні дитини як особистості, – сформувати здорову, адекватну самооцінку.
Адже це і є фундаментом благополучного щасливого життя. Діти з низькою самооцінкою самокритичні, часто здаються перед всілякими життєвими труднощами, розчаровуються та зневірюються у власних силах. Їм важко позитивно сприймати власні помилки і, як наслідок, продовжувати йти до успіху.
А дітям з високою самооцінкою, навпаки, характерна наполегливість, відкритість, більша віра в себе, навіть при невдачах. Крім того, вони не бояться пробувати ще і ще. Такі діти досягають успіху в житті крок за кроком, незалежно від сфери, яку обрали.
Причини низької самооцінки
Зовнішність;
Критика інших людей;
Особисті переконання;
Невдачі, про які дитина боїться розповісти, якщо ви її лаєте за це;
Агресивна або неблагополучна атмосфера вдома.
Ознаки наявності в дитини низької самооцінки
Дитина уникає виконання завдань, навіть не намагаючись їх виконати.
Дитина визнає поразку при найменших невдачах.
Дитина звертає надмірну увагу на те, що про неї думають інші.
Дитина виправдовується («Учитель нічого не розуміє») або применшує важливість подій («Мені взагалі не подобається ця гра»), щоб перекласти відповідальність на когось або на обставини.
Дитина уникає соціальної активності, мало спілкується з друзями.
Дитина часто вживає самокритичні фрази, наприклад: «Я ніколи нічого не роблю правильно», «Мене ніхто не любить», «Я негарна», «Я недостатньо розумна».
Як дізнатися, яка самооцінка у дитини
Існує кілька нескладних методик, які дозволяють швидко виявити рівень самооцінки дитини вдома. Один із найпростіших - тест «Драбинка».
Тест «Драбинка»
Цю методику рекомендують проводити з дітьми старше 3-х років. На аркуші паперу треба намалювати сходинки. Малюкові треба пояснити, що на найнижчих щаблях перебувають неслухняні діти, у яких нічого не виходить, а на верхніх – навпаки (дуже слухняні, працьовиті, у яких все-все виходить). І попросити, щоб на цій драбинці дитина намалювала себе. По тому, на якому щаблі дитина розташуває себе, робимо висновок про її ого самооцінку. Найбільше повинні насторожити крайні варіанти: самий верх і останні ступені внизу.
При використанні даної методики краще, коли малюк зображує себе вище середньої позиції, аніж нижче. Якщо ж він розташував себе на найнижчих щаблях, це показник невпевненості в собі і необхідності проведення корекційних заходів. Знову-таки, не варто стрімголов бігти до фахівців-психологів за допомогою. Адже якщо мова йде про дитину дошкільного віку або школяра початкових класів, то ви ще користуєтеся у нього незаперечним авторитетом і в ваших силах підвищити скорегувати його ставлення до себе.
Як не можна поводити себе з дитиною
Якщо ви хочете, щоб ваша дитина мала високу самооцінку, вірила в себе і домагалася успіху, постарайтеся ніколи не використовувати в спілкуванні з нею ці фрази:
«У тебе нічого не вийде»
Цією установкою ви заздалегідь налаштовуєте малюка на провал. Хоча він ще навіть не спробував. Насправді невдачі та провали не такі страшні для малюка, як відсутність віри в нього. Особливо, якщо мова йде про найближчих людей.
«Ну що тут складного?»
Часто батьки дратуються, коли у дитини не виходять прості речі. Наприклад, не може вирішити простий приклад із математики або запам'ятати вірш. Вказуючи дитині на те, що вона не може зробити якісь прості, на ваш погляд, речі, ви даєте їй зрозуміти, що вона недотепа.
«Я сама зроблю»
Ще одна фраза, яка сіє невпевненість у дитині. Діти засмучуються, коли їм не довіряють справи, коли їх надмірно опікують. Якщо ви не даєте малюку стати самостійним, він може почати думати, що сам ні на що не здатний.
«Скільки разів мені ще повторювати?»
Якщо ви регулярно акцентуєте увагу на помилках дитини, дорікаєте за найменші промахи, вона може втратити віру в себе. Психологи радять не використовувати «ти-конструкції», коли ви робите дитині зауваження (їх все одно не уникнути). Наприклад, замість того, щоб сказати: «Ти знову не вивчив уроки», можна сказати: «Я засмучена, що уроки не були вивчені».
Крім цього, ніколи:
не критикуйте дітей при сторонніх людях;
не порівнюйте з іншими дітьми;
не критикуйте зовнішність дитини, не насміхайтеся над її особливостями;
не принижуйте гідності дитини;
не знецінюйте її досягнення («Ой, та всі так вміють!»);
не використовуйте слова-ярлики (нечупара, плакса, скиглій), вони можуть приклеїтися до дитини на все життя;
не замовчуйте про успіхи дитини, не приймайте їх як належне;
не ігноруйте думку і бажання дитини;
не кричіть, не використовуйте фізичні покарання, не принижуйте дитину.
Ігри та заняття для розвитку самооцінки в дитини
«Скарбничка досягнень»
Всі успіхи, нехай навіть найменші, діти записують на аркуш паперу.
Всі записані досягнення складаються в скриньку (коробку).
Періодично можно цей аркуш переглядати
Гра з м’ячем
Ведучий кидає м’яч комусь із учасників гри. Дитині потрібно швидко, не задумуючись. Продовжити речення:
Я вмію…,
Я знаю…,
Я хочу навчитись…,
Я можу навчити інших…
«Я»
Чи любить себе ваша дитина? Пишається вона своїми досягненнями чи, натомість, соромиться власних недоліків?
Це просте заняття допоможе вам знайти відповіді на ці питання.
Вам знадобляться: папір, старі журнали, клей, ножиці, фломастери.
Як виконувати:
1. Попросіть дитину написати на аркуші паперу слова, які її характеризують. Це можуть бути позитивні й негативні характеристики.
2. Потім запропонуйте зосередитися тільки на позитивних словах, які люди говорили про дитину.
3. Наклейте фотографію дитини в центрі аркуша паперу.
4. Запропонуйте дитині заповнити місце навколо її фотографії позитивними словами, які її характеризують.
5. Отриманий колаж розмістіть у кімнаті дитини. Це посилить її позитивне самосприйняття.
«Я боюся, але…»
Страх здатний перешкодити людині займатися чим-небудь. Це заняття допоможе дитині зустрітися віч-на-віч зі своїми страхами.
Вам знадобляться: папір і ручка.
Як виконувати:
1. Попросіть дитину перерахувати на папері свої страхи. Речення повинні мати такий вигляд: «Я боюся ходити в басейн, бо …», «Я боюся виступати перед людьми, тому що…»
2. Другий крок – уявити, як дитина робить те, чого вона боїться. Нехай вона уявить, як записується в басейн або виступає перед публікою.
3. Формуйте в дитини звичку: кожного разу, записуючи свої страхи вона повинна написати можливі результати. Разом з негативними наслідками вона повинна написати фрази на зразок: «Навіть якщо я буду дуже хвилюватися, виступаючи публічно, нічого страшного не станеться». Це полегшить страхи дитини.
Заняття для матері й доньки
Мати – найсильніший приклад для наслідування в житті маленької дівчинки. Це заняття допоможе дівчинці підвищити самооцінку.
Вам знадобляться: ватман, фломастери.
Як виконувати:
1. Зробіть два плакати, на яких напишіть «Я» великими об’ємними літерами, щоб усередині можна було вписати текст.
2. Подібним чином зробіть ще два плакати з написами «Моя мама» і «Моя донька».
3. Дайте доньці плакати з написами «Я» і «Моя мама» та запропонуйте їй вписати в контур букв позитивні слова про себе і вас. Два інші плакати заповніть самі.
4. Після цього обміняйтеся плакатами і прочитайте, що на них написано. Найважча частина цього заняття – мотивувати доньку написати щось позитивне про неї саму.
Відповідальні обов’язки
Дитина розвиває почуття власної гідності, знаючи, що їй довіряють. Кращий спосіб зробити це – доручити дитині відповідальну роботу.
Як виконувати:
1. Складіть список завдань, які під силу виконати вашій дитині (наприклад, поливати кімнатні рослини, гуляти із собакою, пилососити квартиру тощо).
2. Кожного разу, коли дитина успішно виконує роботу, хваліть її, але не перестарайтеся. Якщо вона робить помилки, допоможіть їй виправити їх, але не наголошуйте на цьому. Це зміцнить упевненість дитини в собі, поліпшить її самосприйняття.
Візуалізація
Наші негативні думки можуть настільки обтяжувати нас, що ми не в змозі уявити собі щось приємне. Якщо ваша дитина проживає саме такий період, їй допоможе це заняття.
Вам знадобиться: спокійне місце, де дитина зможе розслабитися.
Як виконувати:
1. Дізнатися, чому дитина має негативне ставлення до самої себе або чого вона боїться.
2. Наприклад, якщо вона хвилюється через навчання або заняття спортом, зосередьтеся на цьому.
3. Запропонуйте дитині уявити й записати ідеальний результат події, якою вона так стурбована.
4. Потім запропонуйте дитині закрити очі й уявити, як вона почуватиметься, якщо та чи інша подія станеться.
5. Запропонуйте їй записати, як вона почувається, коли візуалізує ідеальну ситуацію і те, що вона думає про себе.
Зміна внутрішнього діалогу
Негативний внутрішній діалог є суттєвим фактором, що спричиняє впевненість дитини в собі. Незалежно від того, що говорять інші, ваша думка про самого себе – це те, у що ви справді вірите. Це заняття допоможе дитині поміняти негативний внутрішній діалог на позитивний.
Вам знадобляться: папір і ручка
Як виконувати:
1. Поділіть аркуш паперу на дві колонки. В одній напишіть: «Негативні переконання», у іншій – «Позитивні переконання».
2. Запропонуйте дитині записати в першій колонці всі її негативні переконання про саму себе.
3. Після цього допоможіть їй перетворити негативні переконання на позитивні. Твердження повинні бути чіткими, відповідати здібностям дитини.
Спочатку ви можете показати дитині приклад. Розкажіть їй, як ви міняєте негативні переконання про самого себе на позитивні.
Ваші переконання дитини в необхідності мислити позитивно можуть не спрацювати. Діти більше діють на основі своїх почуттів, ніж переконань. Залучати дитину до дій, що нагадують їй про її здібності більш дієво, ніж розповідати їй про позитивне мислення. Пам’ятайте, що Ви маєте великий вплив на дитину. Використовуйте цей вплив, щоб підвищити її самооцінку, але не перестарайтеся.
Також фахівці радять розширювати кругозір дитини. Чим більше індивідуального досвіду вона набуває, тим впевненіше стає. Чим більше вона бачила, тим ширше у неї будуть уявлення про себе в цьому світі.
І головний спосіб, як підвищити самооцінку дівчинці / хлопчикові 6-9 років – любіть своїх дітей, не соромтеся висловлювати і показувати свої почуття, адже батьківська ніжність і обійми важливі в будь-якому віці.
https://vseosvita.ua/webinar/ak-pidvisiti-samoocinku-ditini-efektivni-igrovi-prijomi-199.html