Культура мовлення є обов’язковим елементом загальної культури людини. Не випадково вважається, що мовлення людини – її візитна картка, оскільки від того, наскільки грамотно людина висловлює свої думки, залежить її успіх не лише у повсякденному спілкуванні, але й у професійній діяльності. Особливо актуальне це твердження щодо мовлення педагога, який працює з дітьми дошкільного віку.
Один з провідних напрямів діяльності вихователя дитячого садка – формування усного мовлення та навичок мовленнєвого спілкування, що спирається на володіння рідною літературною мовою.
Серед вимог до мовлення педагога дошкільного закладу виділяють:
правильність — відповідність мовлення мовним нормам. Педагогу необхідно знати і виконувати у спілкуванні з дітьми основні норми рідної мови: орфоепічні норми (правила літературної вимови), а також норми утворення і зміни слів;
точність — відповідність змісту мовлення та інформації, яка лежить у його основі. Педагогу слід звернути особливу увагу на семантичний (смисловий) аспект мовлення, що сприяє формуванню у дітей навичок точності слововживання;
логічність — вираження у смислових зв’язках компонентів мовлення і відносин між частинами та компонентами думки. Педагогу слід враховувати, що саме у дошкільному віці закладаються уявлення про структурні компоненти зв’язного вислову, формуються навички використання різних способів внутрішньо-текстових зв’язків;
чистота — відсутність у мовленні елементів, невластивих літературній мові. Усунення із активного мовлення нелітературної лексики — одне із завдань мовленнєвого розвитку дітей дошкільного віку. Тому, зважаючи на те, що у цьому віці провідним механізмом мовленнєвого розвитку є наслідування, педагогу необхідно піклуватися про чистоту власного мовлення: неприпустимо використовувати слова-паразити, діалектні, жаргонні слова;
виразність — особливість мовлення, що допомагає захоплювати увагу і створювати атмосферу емоційного співпереживання. Виразність мовлення педагога є потужним засобом впливу на дитину. Володіння педагогом різними засобами виразності мовлення (інтонація, темп мовлення, сила, висота голосу тощо) сприяє не лише формуванню довільності виразності мовлення дитини, але й повнішому усвідомленню дитиною змісту мовлення дорослого, формуванню вміння виражати своє ставлення до предмета розмови;
багатство — уміння використовувати всі мовні одиниці з метою оптимального вираження інформації. Педагогу слід враховувати, що в дошкільному віці формуються основи лексичного запасу дитини, тому багатий лексикон самого педагога сприяє не лише розширенню словарного запасу дитини, але й допомагає сформувати у неї навички точності слововживання, виразності й образності мовлення;
доцільність — вживання у мовленні одиниць, відповідних ситуації та умовам спілкування;
невербальні засоби спілкування — уміння педагога не лише говорити з дитиною, але й чути її.
Поради для ефективного спілкування
Спілкування неможливе без встановлення контакту зі співрозмовником. Для цього продемонструйте співрозмовникові зацікавленість і готовність до розмови виразом обличчя і положенням тіла.
Слухайте активно: подавайте співрозмовникові сигнали, що ви слухаєте його уважно і намагаєтеся зрозуміти. Для цього час від часу повторюйте своїми словами найбільш важливі висловлювання співрозмовника. Робіть це з позитивною або питальною інтонацією, робіть короткі зауваження на кшталт: «так, розумію», «точно», «цікаво», «чудово».
Будьте спостережливими, уважно стежте за емоціями, настроєм співрозмовника.
Не перебивайте співрозмовника, дайте йому можливість висловити свою думку до кінця. Саме думку, а не фразу чи пропозицію.
Щоб співрозмовник правильно зрозумів вашу основну думку, не захоплюйтеся загальними словами або занадто довгими фразами. Що конкретніше буде висловлена ідея, то простіше іншій людині зрозуміти її.
Говоріть достатньо голосно і чітко (це додає вашій мові впевненості).
Під час розмови підтримуйте зоровий контакт зі співрозмовником, використовуйте адекватні невербальні сигнали, які можуть сказати співрозмовникові більше, ніж слова (жести, рухи, вираз обличчя, міміку тощо).
Поради молодому вихователю, як покращити вимову
Запиши на відео, як ти говориш, жестикулюєш, рухаєшся. Подивися на себе з боку – так ти побачиш проблеми, над якими варто працювати насамперед.
Широко відкривай рот, почни рухати губами, язиком і нижньою щелепою – твоя вимова стане кращою та чіткішою. Якщо не можеш зробити це самостійно, спробуй потримати в зубах корок від вина протягом п’ятнадцяти хвилин.
Чітко й виразно читай скоромовки. Роби це в різних тональностях, змінюй інтонацію, слухай себе. Тренуй красиве звучання, правильні акценти й емоційне забарвлення мови.
Дихай глибоко. Глибокі вдихи допомагають розслабитися.
Роби артикуляційну гімнастику – зарядку для язика, губ і щелепи. Це допомагає розрухати мовний апарат і пригальмовує появу зморшок.
Слухай і копіюй дикторів: вони вміють говорити українською.
Вправи на розвиток комунікативних якостей мовлення.
Вправа «Прямокутник»
Обнажите 4 верхніх і 4 нижніх своїх зуба, створивши таким чином подобу прямокутника. Тримайте свій рот в такому положенні деякий час.
Вправа
Максимально відкрийте рот і розслабте підборіддя так, щоб у вас виникло відчуття, що ваша щелепа зараз впаде на підлогу. Якщо ви зробите все правильно, то у вас виникне позіхання, і ви терміново захочете закрити свій рот.
Вправа на дихання
Складіть руки в замок, покладіть їх на низ живота і почніть часто дихати так, як робить це собака. При цьому на вдиху надувайте свій живіт, а на видиху здуває його. Під час даної вправи дихайте крізь зчеплені відкриті зуби.
Вправа
Максимально відкрийте рот так, щоб в нього увійшло 4 ваших пальця, розташованих по вертикалі. Як і в попередніх вправах, можливо, що у вас щось не вийде: ви або не зможете на всю широчінь відкрити рот, або не зможете його довго тримати настільки широко відкритим.
Для тренування візьміть звичайний коробок сірників і звільніть його від вмісту. Потім вертикально розташуйте коробок в роті і носите його протягом 10 хвилин. Дана вправа виконуйте щодня.
