Стрибає по гілочках руденька красава.
Осінь так її чарує - скрізь гриби, забава.
Рудим хвостиком красуня вітри розганяє.
Золоте вона проміння із вітром сплітає.
Неначе жаринка - блищить в жовтім листі.
Милується калиною, що стоїть в намисті.
Білочка дари збирає, в дупла все ховає.
А в дуплі свою домівку мохом прикрашає
Під кленом шурхоче листя золоте,
Осінь павутину на квітці плете.
Руда трудівниця уміє радіти.
Збирає запаси, щоб зиму зустріти.
Mila
