А в Києві осінь смілива, чарівна.
Крокує Дніпром, мов історія дивна.
Вона нам, як спогад про давні часи.
Про дні повні світла, тепла і краси.
У мріях малюю я дивну картиниу,
Як осінь форбує у тони бурштину.
Усі в позолоті схили Дніпра.
Навколо лиш спокій, чарівна пора.
Повторюю мантри, я Всесвіт благою:
Даруй нам свій розум, спокій нашому краю.
Щоб сонце, щоб небо, щоб посмішкау щиру.
Не в мріях - в реальності: щастя та віру.
