Найскладнішим у початковому навчанні, на мій погляд, є розвиток мовлення. З перших днів ми вчимо дітей добирати прикметники, дієслова, порівнювати, бачити незвичайне, дивне. Одним з найскладніших є розвиток образного мислення – бачення будь-якої картинки або ряду картинок, з проживанням всіх почуттів, і відчуттів, так, наче ти перебуваєш у них, співпереживаєш подію.
Однією із методик формування образного мислення – є технологія «Входження в картину» (коли перед нашими очима «оживає» написана картина за допомогою дій акторів – дітей)
Під час дистанційного навчання ми, разом з дітьми, дещо змінили проведення технології та вчились озвучувати образ.
Діти отримують фото чи відео із зображенням тварин, людей, подій. Протягом короткого часу повинні записати відповіді на питання, які ставить вчитель перед тим, як продемонструвати героя.
Наприклад:
- Що може думати герой?
- Як він почувається?
- Що буде далі?
- Що було перед цим?
- Коли відбувались ці події?
- Що найцікавіше ви побачили?
- Що не бачать інші?
- Знайди найдивніше?
- На кого дивиться герой? Чому?
- … ідей може бути безліч.
Яких правил варто дотримуватись!
1) Герой повинен говорити!
2) Фрази будуються від першої особи!
3) Фраза обов’язково коротка, лаконічна!
4) Використовуємо найсмішніше, найдивніше, ризикуємо з ідеями та не боїмося експериментувати!
На відміну від технології «Входження в картину» ми не встановлюємо рамок, обмежень. Якщо дитина складаючи фразу відійшла від теми, варто звернути на це увагу, але не робити зауваження, а доповнити фразу так, щоб вона відповідала поставленій меті.
5) Час! Час обмежений! 1 картинка – 2 хвилини на думку та запис!
В результаті маємо цікавий етап під час уроку. Веселе входження у тему чи підсумок й розвиток найцікавіших ідей.
(Декілька фото для перших спроб)
