Діти першого, другого класів найкраще складають історії. Вони зрозуміліші дітям, а також близькі до улюблених казок. Отже, під час складання історії реалізується один із принципів доступності навчання.
Історія із неочікуваним сюжетом має у своїй структурі три основних принципи сторітеллінгу:
- наявність персонажу;
- наявність інтриги;
- наявність сюжету.
У цій вправі вчитель пропонує дітям героя. Важливо, щоб він був близьким для дітей. Саме тому учні будуть співпереживати за нього, «приміряти» на себе його образ і тому складатимуть більш поглиблений, цікавий сюжет так, наче історія складається саме про них самих.
Створення історії відбувається поступово. Вчитель обов’язково коментує кожну частину, речення, героя. Наголошує на етапи створення історії. Визначає для дітей межі частин тексту (зачину, основної частини, кінцівки). Відповідає на питання учнів та редагує речення налаштовуючи дітей на розвиток сюжету та запис поширених речень.
Дітям один за одним надаються окремі фрази, фото, малюнки, які можуть повести сюжет історії в зовсім неочікувану сторону: поява героїв, надання їм надзвичайних здібностей, цікаві фрази тощо.
Історію з неочікуваним сюжетом краще використовувати як вправу, яка вчить оформлювати текст на письмі, добирати описи, додавати інтригу, поширювати думку.
