РОЗВИТОК ЗДАТНОСТІ ДО ПРОФЕСІЙНОГО САМОВИЗНАЧЕННЯ
В СИСТЕМІ РОБОТИ ХОРЕОГРАФІЧНОГО ГУРТКА
Олена Мальцева, методист Лебединського центру
позашкільної освіти Лебединської
міської ради Сумської області
В системі позашкільної освіти питання професійної орієнтації здобувачів освіти є одним із пріоритетних. Керівник народного хореографічного колективу «Веселка», відмінник освіти України, заслужений працівник освіти України, керівник гуртка-методист Лебединського центру позашкільної освіти Лебединської міської ради Сумської області Тетяна ЛИТОВЧЕНКО розробила власну систему роботи з даного питання.
Необхідність створення системи роботи з розвитку здатності до професійного самовизначення вихованців народного хореографічного колективу «Веселка» продиктувало саме життя. Прийшовши на навчання в колектив у шість років, діти на кінець навчання оволодівають знаннями і вміннями, які мають певний вплив на подальшу їхню долю, адже любов до танцю, яку діти пізнали за роки роботи у колективі, вони забирають з собою в доросле життя. Найталановитіші випускники колективу «Веселка» обирають своєю життєвою стежиною саме хореографію. Деякі із них вже закінчили навчання за даною спеціальністю і стали колегами Тетяни Петрівни, продовжуючи передавати свою любов та захопленість хореографічним мистецтвом своїм маленьким вихованцям. Деякі – продовжують здобувати професію хореографа і тільки мріють про роботу з дітьми.
Основною діючою особою в процесі професійної орієнтації вихованців гуртка є педагог – фахівець, закоханий в свою справу. Адже керівник гуртка передає своїм вихованцям не просто знання, а своє ставлення до улюбленої професії, захопленість нею. Перед педагогом стоїть нелегке завдання – не втратити можливість зробити кожного вихованця яскравою особистістю. Для цього всю роботу будує таким чином, щоб постійно живити інтереси дітей, перетворюючи їх на активних учасників цього процесу.
Тетяна Петрівна розробила власну навчальну програму гуртка та спрямувала її на постійний цілеспрямований розвиток умінь, навичок, творчих здібностей, образного та асоціативного мислення, уяви, фантазії, високих моральних принципів, на саморозвиток та самореалізацію здобувачів освіти. Навчальна програма дає можливість дітям не лише виявити свою технічну майстерність, а й розкривати душу, закохатися у танець так, щоб захопленість хореографією продовжувалося все життя.
Система роботи з розвитку здатності до професійного самовизначення насичена багатим теоретичним та практичним змістом. Це теоретичні заняття, спрямовані на вивчення лексики та характеру танцю, індивідуальна робота, творчі завдання, робота з обдарованими дітьми, майстер-класи, різноманітні форми позагурткової роботи.
З метою виявлення особистих характеристик кожного гуртківця, їх здібностей та обдарувань педагог проводить різноманітні за формами і видами анкетування та тестування, на основі яких будує освітній процес.
Важливим елементом системи роботи педагога є навчання та виховання обдарованих дітей, які ставлять собі за мету досягти більшого. Для таких дітей передбачаються творчі завдання підвищеної складності, додаткові індивідуальні заняття, залучення їх до проведення заняття (частини заняття) в ролі керівника гуртка.
До підготовки теоретичних занять педагог активно залучає дітей, які відшукують певні матеріали, готують цікаві повідомлення, виготовляють реферати з теми заняття.
Вихованцям особливо подобаються творчі завдання, які дають різнобарвний політ їхній фантазії. Наприклад, під час ознайомлення з музичним супроводом майбутньої хореографічної композиції, дітям пропонується завдання «намалювати музику» так, як вони її відчули і уявили. Таке завдання допомагає дитині в майбутньому більш точно передавати характер танцю. Ще одним з цікавих творчих завдань є створення власних міні-етюдів на основі вивчених рухів. Дитячі наробки аналізуються колективно, звертаючи при цьому особливу увагу на професіоналізм у виконанні, вказуючи на помилки і недоліки. Кращі міні-етюди згодом стають елементами певної хореографічної композиції.
Кожне заняття гуртка педагог насичує цікавими і нетрадиційними формами та методами роботи. Так, під час перегляду різноманітних телевізійних танцювальних шоу-програм, педагог пропонує дітям у відкритому діалозі обговорити побачене, висловити власне відношення, враження, дати оцінку. Професійній орієнтації вихованців гуртка сприяє використання педагогом інтерактивних методів навчання на різних етапах заняття. В ході презентації результатів самостійної творчої роботи (наприклад, створення фрагменту танцю в стилі «хіп-хоп» на задану мелодію), керівник гуртка використовує метод рольової гри. Діти не просто демонструють товаришам власні творчі наробки, а й випробовують себе у ролі вчителя. «Учні», в свою чергу, вчаться аналізувати і об’єктивно оцінювати роботу «вчителя», мають змогу побачити себе «з боку». Цей метод педагог застосовує не лише в межах творчого об’єднання. Старші діти залюбки проводять різні елементи занять у молодших групах.
Життєвий шлях випускників колективу сьогоднішні його члени тримають в постійному полі зору як наочний приклад для себе. З цією метою у хореографічній залі розміщено стенд «Наші випускники», зібрано фотоальбом, який розповідає про творчі здобутки колишніх вихованців. Та педагог упевнена, що ніякі фотографії не можуть замінити живе спілкування. Тому частими бажаними гостями на заняттях гуртка, виховних заходах є випускники, яким завжди є чим поділитися зі своїм педагогом, молодшими товаришами. Вони є першими помічниками, активними учасниками різнобарвного життя колективу. Це змушує дітей тримати високу планку, яку колись підняли ці випускники.
Та найбільше сьогоднішні вихованці гуртка полюбляють майстер-класи, які для них готують і проводять випускники. Навчання на інтерактивному майстер-класі через спілкування та досвід дає змогу не тільки швидко і легко засвоїти знання, а й перетворити їх в область соціально значущих умінь та навичок, ставити та вирішувати задачі особистого розвитку. Головною особливістю цієї форми роботи є звернення до особистого досвіду кожного учасника, здійснення навчання через обмін набутими знаннями. Спілкуючись з випускниками, діти залюбки беруть у них інтерв’ю, консультуються з різних питань. Для заочного знайомства з випускниками колективу педагог використовує дослідницько-пошуковий метод. Наприклад, педагог пропонує дослідити життєвий та творчий шлях випускників колективу, які на сьогоднішній день вже самі є хореографами. Презентуючи свою роботу, діти висловлюють свої враження від заочного спілкування, а головне – мріють в майбутньому бути такими, як їх старші товариші.
Важливим моментом для професійного самовизначення вихованців гуртка є відвідування уроків хореографії Сумського фахового коледжу мистецтв та культури ім. Д.С.Бортнянського та зразкового колективу «Радість» Сумського Палацу дітей та юнацтва. Така творча співпраця дає змогу дітям побачити наочно, як здійснюється навчання в інших закладах освіти, обмінятися досвідом, зробити свідомий вибір свого подальшого життєвого шляху.
Значне місце у системі роботи з розвитку здатності до професійного самовизначення займає позагурткова робота. Великої популярності серед вихованців набули щорічні конкурсні програми. Головною метою їх проведення є виховання у дітей ціннісних суджень і естетичних смаків, моральних принципів, ставлення до хореографічного мистецтва як до джерела позитивних емоцій. Такими конкурсними програмами є «Міс Терпсихора», «Міс Дюймовочка», «Лісова красуня», «Міс прекрасна пора року», «Моя чарівна леді», «Міс Веселка» тощо. Ці конкурси вчать дітей майстерності створювати заданий образ шляхом підбору сценічного костюму, зачіски, обрання притаманного образу стилю поведінки, а головне – уміння розкрити образ у танці. Це завдання є досить непростим для дітей, оскільки вимагає творчої уяви, фантазії, уміння застосовувати набуті знання, дає змогу спробувати себе одночасно в ролі хореографа та виконавця власної хореографічної міні-композиції. До підготовки таких конкурсів педагог залучає старших вихованців. Обов’язковими у таких програмах є розкриття різносторонніх творчих здібностей його учасниць: дівчатка-конкурсантки презентують себе, свої таланти, виконують цікаві завдання в ході конкурсу, імпровізують, розвивають свої таланти з інших видів мистецької діяльності. Глядачами та вболівальниками під час таких конкурсних програм стають не лише батьки та товариші, а й широке коло сторонніх дітей. Адже такі програми у хореографічному гуртку стають справжніми шоу, де можна побачити і чарівних лісових красунь, і казкових Дюймовочок, і різні пори року у дівочих образах, і статних елегантних леді.
Педагог глибоко переконана: щоб прищепити дітям любов до професії, необхідно віддати не лише свої знання та вміння, навчити прийомам і методам, а й віддати часточку свого серця.
