Розпустили кучері дуби
Розпустили кучері дуби,
В них заплутався травневий вітер,
Шелестить в облитих сонцем вітах
І лоскоче кручені чуби.
В’ють пташки гніздечка угорі.
А мені в дитинстві навіть снилось,
Що на дубі листя розпустилось –
Й можна вже у річку дітворі.
Ось ми бігли босі по піску,
Щоб пірнути у притихлу воду
І, відчувши свіжу прохолоду,
Розбудити галасом ріку.
Та в минулому лишилися ті дні,
Вже не рвусь у річку так завзято...
Втім, і кучері на дубі коло хати
Сивими здаються вже мені.
Наталя Соловйова
Зображення: https://vechirniy.kyiv.ua/news/45191/