Татуювання – доволі суперечлива тема в соціумі. Часто, це стає приводом для осуду оточуючими, та тим не менш, такі натільні прикраси не є рідкістю. Люди старшого покоління часто вважають, що татуювання – це «молодіжна дурість», а молодше покоління вбачає в цьому можливість виділитись, продемонструвати свою індивідуальність.
Мистецтво татуювання відоме з давніх часів. Воно несло в собі важливу інформацію про людину - приналежність до племені, положення в суспільстві. У деяких культурах в різний час, наприклад, в середньовіччі в Європі, татуювання вважалося недозволеним. А зараз татуювання є одним з видів образотворчого мистецтва.
Та навіщо ж люди все таки піддають себе болям, для чого себе «розмальовувати», і чи справді таке роблять люди які «не в порядку»?
На ці питання спробуємо знайти відповіді в даній статті.
На думку психолога Марії Келлендер, тату завжди несе певну функцію або набір функцій для свого володаря. І неважливо, що зображено на тілі - страхітливий дракон на всю спину або крихітна лілія на зап'ясті. Навіть татуювання, зроблена під впливом моменту, виконує своє смислове завдання.
З психологічної точки зору можна виділити кілька функцій татуювання, наприклад:
1. Захисно-компенсаторна;
2. Мотиваційна;
3. Інтегративна.
1. Захисно-компенсаторні.
Як пише І.Калінін, зрозуміло, що зображений на тілі символ не приносить грошей, не рятує від куль і не підвищує шанси виграти в рулетку. Такі тату в більшості своїй зрозумілі тільки власникам. Татуювання даного типу дуже легко плутаються з декоративними. Для того щоб робити якісь висновки про власника татуювання, доведеться все-таки познайомитися з ним трохи ближче. Захисні татуювання можуть бути наслідком перенесеної травми: втрати, приниження і образи (не важливо обґрунтовані чи ні), як наслідок будь-якого фізичного каліцтва, через важку атмосферу в сім'ї, крики, скандали, неповноцінність сім'ї, та багато іншого, що могло спричинити болючі переживання не тільки в дитячому але і дорослому віці.
Спрямовані такі малюнки, в першу чергу, щоб захистити психологічний стан людини, це спосіб показати, що все те, що було з людиною раніше пройшло, хоча і назавжди залишилося в пам'яті, але сьогодні це символ внутрішньої сили, того що допомогло впоратись. Татуювання такого типу дають внутрішню впевненість і додаткові сили, щоб протистояти негараздам. Про справжнє значення татуювання вам розкажуть, тільки якщо довіряють. Це дуже особисте, інтимне, тому нетактовні та настирливі спроби дізнатись призведу до відторгнення і можливо небажання спілкуватися з вами в подальшому. Але не варто вважати, що такого роду татуювання з'являються виключно у людей зазнали тиску або насильства. Тату можна зустріти у людей, які просто вважали себе нещасними в даний період часу. Але зображення певного символу із значущим смисловим наповненням, слугувало певним маяком, нагадуванням, що у тебе присутній ресурс впоратись із проблемою.
Стосовно цього, варто звернутись до соціологічних досліджень американських колег, які висловили думку про те, що татуювання можуть служити інтуїтивним засобом психотерапії для молодих дівчат, які зазнали сильної душевної болі. Робота на цю тему опублікована в журналі The Social Science Journal.
Група дослідників з Техаського технологічного університету під керівництвом професора Джерома Коха (Jerome Koch) проаналізувала дані, що стосуються майже двох з половиною тисяч студенток і студентів шести американських університетів. Виявилося, що серед дівчат з чотирма і більше татуюваннями на тілі спроби суїциду в минулому зустрічалися в чотири рази частіше, ніж серед дівчат з трьома і меншою кількістю татуювань. Крім того, сильно татуйовані дівчата продемонстрували найвищий рівень самооцінки серед всіх інших груп молодих людей.
«Такі речі, як страх погладшати, реклама косметики, індустрія пластичної хірургії, гіперсексуалізація жіночого тіла в мас-медіа і так далі, всі вони змушують жінок відчувати особливе занепокоєння з приводу свого зовнішнього вигляду. Те, що ми виявили - зв'язок між великою кількістю тату, минулими спробами суїциду і сильним почуттям власної гідності - показує, як за допомогою татуювань дівчата психологічно розкріпачуються і звільняються від цього неспокою і соціального тиску, - вважає Кох. - Відомо, що іноді жінки замінюють хірургічно видалені груди красивим боді-артом. Мені здається, що безліч татуювань - не що інше, як спроба відшкодувати завдані емоційні збитки, про що говорять спроби суїциду, і підняти самооцінку».
25-річна мешканка Лос-Анджелеса Ніккі Блек після перенесеної мастектомії розмістила на місцях, де залишились шрами, татуювання з яскравим квітковим орнаментом. Вона зробила це для того, щоб, за її словами, «повернути контроль над своїм тілом».
2. Психологічні, мотиваційні.
Подібного роду татуювання можна на сьогодні часто зустріти, а особливо у спортсменів. Це татуювання зроблені з метою закріпити певного виду енергію, символічно зробити домінантною певну рису, особливість чи якийсь сукупний образ. Як для прикладу можна навести зображення тотемних тварин, як бажання отримати ведмежу силу, чи зміїну мудрість, чи здатність відновлюватись як птах фенікс, тощо. Сила черпається з цих татуювань, а точніше з психологічної впевненості в тому, що ці татуювання допомагають добрати цю необхідну енергію, впевненість, силу і швидкість, для необхідних дій. Ще один вид татуювань це ті які зображають загрозливі чи страхітливі образи. Ефект такий же – психологічне налаштування і набуття впевненості, а також деморалізація імовірного суперника і придушення його бойового духу. До мотиваційних татуювань так само відносяться звичайні фрази, які зрозумілі без додаткового пояснення. У спортсменів силовиків, бодібілдерів можна зустріти татуювання у вигляді знака супермена, гнутих грифів, млинців, написів «no pain no gain», «extreme power» тощо.
Зміст який ми вкладаємо в зображення, починає діяти і ми справді набуваємо закладених характеристик, оскільки ми усвідомлюємо себе перш за все через наше тіло, а коли на ньому закарбовано певні змісти, то ми і сприймаємо їх як те, чим ми є, а відповідно і змінюється самопочуття та поведінка.
3. Інтегративна функція
Як пише М. Келлендер, дана функція психологічно об'єднує людей, що мають татуювання. А в дезінтегруючому плані роз'єднує їх з тими, у кого тату немає. Важливу роль в цьому відіграють мас-медіа. Пропаганда свободи і незалежності, в тому числі права робити зі своїм тілом все, що заманеться, міцно засіла в голові сучасної людини. Важливо пам'ятати, що люди високо цінують почуття свободи. Коли соціальний тиск і скажений ритм життя, стрес стають занадто сильними, людина може повстати.
Авторка також наводить у своїй роботі теорію психологічного реактивного опору, яка заснована на факті, що люди завжди прагнуть захистити себе від зазіхань на їх свободу. Спроби обмежити особисту свободу призводять до ефекту бумеранга (Brehm and Brehm, 1981; Nail & others, 2000). Повстати відкрито людина не завжди може, тому обирає «мирні» методи. Татуювання, зроблені в результаті такого тиску – яскравий тому приклад. Вони інформують нас, що людина протестує, але робить це соціально адаптованим чином, який не приносить шкоди іншим.
Так, доволі часто татуювання слугують суто як декорація для тіла, коли власник каже, що воно не несе ніякої інформації, а зроблене для краси. Та все одно, в цьому проглядається певний несвідомий бунт, і так чи інакше смислове навантаження теж буде присутнє, адже символи для татуювання ми теж обираємо не даремне, з певних причин певний символ нам дуже подобається і ми будемо надавати йому перевагу, чи на протязі всього життя, чи на якомусь його етапі. Це швидше неусвідомлене прагнення, наприклад привести себе таким чином в баланс.
Важливо враховувати не тільки своє особисте ставлення до зображення, але й звернутись до значень які надавались культурою, вивчити історію обраних символів, адже наш мозок здатен активувати генетичну пам'ять, і малюнки часто слугують як запускові кнопки для різного роду механізмів. Для того аби дізнатись, чи це ваше зображення, і чи не пошкодуєте ви про здійснене, для початку походіть хоча б місяць із тимчасовим татуюванням, та переконайтесь що вам комфортно, адже це найголовніше. Якщо ваше татуювання робить вас щасливим, то свою головну функцію воно виконує.
Підготувала: Степусишин О.Р.
за матеріалами І.Калініна та М.Келлендер
