Притча "Найкраща школа"
Батьки обрали для свого сина найкращого вчителя найкращої школи. Зранку дід повів онука до неї. Була перерва між уроками. Дід став питати в учнів, як їм тут навчається. Але діти нічого не відповідали, а тільки бігали навколо.
Дідусь рішуче взяв онука за руку і вийшов у двір.
–Ура, я не піду до школи, – зрадів хлопчина.
-Підеш, але не в цю,- сердито відповів дід. – Я сам знайду тобі школу.
Дідусь відвів онука в свій дім, доручив його піклуванням бабусі, а сам пішов шукати кращу школу та кращіх вчителів. Побачивши яку-небудь школу, дід заходив у двір і чекав, коли вчитель відпустить дітей на перерву. В деяких школах діти не помічали старого, а в інших – дражнили його. Дід одразу ж йшов геть.
Нарешті він увійшов у крихітне подвір’я маленької школи і стомившись притулився до огорожі. Задзвенів дзвоник, і малеча висипала у двір.
-Дідусю, вам погано?– почувся голосочок.
- Вам принести води? - запропонувала дівчинка.
–У нашому дворі є лава, сідайте, будь ласка, - запропонував хлопчина.
- Можливо покликати вчителя? – запитав інший.
Незабаром в двір вийшов молодий вчитель. Дід привітався і сказав:
- Нарешті я знайшов найкращу школу для мого онука.
–Ви помиляєтесь, дідусю, наша школа не найкраща. Вона маленька і тісна.
Старий не став сперечатись, але домовився про навчання свого онука.
Ввечері мама хлопчика запитала діда:
– Батьку, Ви ж неграмотні. Чому ви думаєте, що знайшли найкращу школу?
– По учням дізнаються про вчителів, – відповів дід.
Притча "Аркуш паперу"
Вчитель покликав учнів і показав їм аркуш білого паперу.
– Що ви тут бачите? – спитав дітей.
– Нічого, – відповіли учні.
– Погляньте уважніше, – поради вчитель.
– Я бачу малесеньку крапку, – відповів один з учнів.
Всі інші учні закивали головами в знак того, що теж бачать маленьку крапку.
– Придивіться уважніше, – сказав Вчитель.
– Тут чорна крапка, – сказав учень.
– Ні! – заперечив третій учень, – тут маленька крапка. Адже так?
Всі інші учні закивали головами на знак згоди.
Після довгої паузи всі учні в очікуванні подивились на Вчителя.
– Шкода, що всі мої учні побачили тільки маленьку крапку, і ніхто не помітив чистого білого паперу…
І додав:
– Значить, мені є ще чому вас вчити.
