Якось увечері, коли мама поралася на кухні, до неї підійшов одинадцятирічний син з листочком паперу в руках. Напустивши на себе офіційний вигляд, хлопчик подав листочок мамі. Витерши руки об фартух, мама почала читати:
Рахунок за мою працю.
- За підмітання двору - 5 лір
- За прибирання в моїй кімнаті - 10 лір
- За покупку молока - 1 ліра
- Догляд за сестричкою (тричі) - 15 лір
- За дворазове отримання найвищої оцінки -10 лір
- За винесення сміття щовечора - 7 лір
- Разом - 48 лір.
Закінчивши читати, мама ніжно глянула на сина, взяла ручку і на зворотному боці аркуша написала:
- За те, що носила тебе у своєму лоні 9 місяців - 0 лір
- За всі ночі, які провела біля твого ліжечка, коли ти хворів - 0 лір
- За все ті години, коли заспокоювала і бавила тебе, щоб ти не сумував - 0 лір
- За всі ті сльози, що витирала з твоїх очей - 0 лір
- За все, чому вчила тебе кожен день - 0 лір
- За всі сніданки, обіди, вечері та бутерброди в школу - 0 лір.
- За життя, яке присвячую тобі кожен день - 0 лір.
- Разом - 0 лір.
Закінчивши писати, мама, ніжно посміхаючись, віддала листочок синові. Хлопчик уважно прочитав написане, і дві величезні сльози покотилися по його щоках. Він перевернув лист і на своєму рахунку написав: «Оплачено», потім обхопив маму за шию і притулився, ховаючи обличчя ...
© Бруно Ферреро
