ПРОТОКОЛ НАДАННЯ ПЕРШОЇ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ДОПОМОГИ У ГОСТРИХ СТРЕСОВИХ СИТУАЦІЯХ.

ПРОТОКОЛ НАДАННЯ ПЕРШОЇ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ДОПОМОГИ У ГОСТРИХ СТРЕСОВИХ СИТУАЦІЯХ.

Заспокоїтися самому.
Про емоції не говоримо.
Не говоримо «Все буде добре», «Все пройде», «Життя налагодиться». Ці слова нададуть відчуття самотності. Людина не повірить і відчує, що її не розуміють.
Говорити в повільному темпі. Для цієї людини світ розвалився. Томи повинні бути реальними, дати відчуття опори, впевненості.
Говорити чіткими короткими фразами. Можна навіть підвищити голос «Подивися на мене. Ти мене бачиш?». Тобто потрібно розширити тональність зору.
Встановити контакт. Представитися, але не говорити, що ви психолог.
Запитати ім’я людини. «Як вас звуть?»
«Куди ти йшов, що ти робив, що ти збирався робити, коли……(завила сирена..почалися обстріли…- назвати ситуацію). Гострий стрес може розірвати непереривність життя. Ці запитання з’єднають ситуації в одну ціль, повертають відчуття непереривності життя.
Повторювати за людиною відповідь – чітко і ясно. «Я зрозуміла, що…». Озвучуємо порядок до того, як відбулася ситуація, а потім саму ситуацію і те , що відбулося після неї.
Потрібно включити мислення, повернути відчуття контролю та особистої значущості. (можна попросити порахувати людей, поміряти тиск, подивитися номери будинків довкола).
Нормалізація . Говоримо «Всі твої реакції, які ти відчуваєш (перерахувати те, що ми бачимо…сльози, роздратування, тривогу, розгубленість, спустошеність, заторможеність, агресію….) – це нормальні реакції на ненормальну ситуацію.»
Пошук ресурсів. Завершуємо розмову з людиною на ресурс. Важливо, щоб людина згадала свої приклади, варіанти справлятися у стресовій ситуації. Любі можливості давати собі раду- прогулятися з собачкою, пробіжка, їжа, комп’ютерні ігри. Всі варіанти- крім алкоголю та наркотиків.