Кожна дитина по-своєму неповторна. Вона приходить у цей світ, щоб творити своє життя, знайти себе: хтось здібний до музики, образотворчого мистецтва, художньої праці, хтось до математики, хтось пише вірші, оповідання, хтось спортсмен – майбутня гордість України. Скільки дітей - стільки й здібностей, які залежать від психолого-фізіологічних особливостей людини, соціального оточення, сім'ї та школи.
Як же розвивати творчі здібності молодших школярів?
- Підхоплювати думки учнів, оцінюючи їх зразу, підкреслюючи їх оригінальність, важливість, інтерес до нового.
- Стимулювати і підтримувати ініціативу учнів, самостійність.
- Створювати проблемні ситуації, що вимагають альтернативи, прогнозування, уяви.
- Розвивати критичне сприйняття дійсності.
- Вчити доводити починання до логічного завершення.
- Використовувати творчу діяльність вихованців при проведенні різних видів масових заходів, відкритих занять, свят.
- Залучати до творчої пошукової роботи з використанням випереджувальних завдань, створювати розвиваючі ситуації.
- Активно залучати до участі в районних, обласних конкурсах, змаганнях, виставках.
- Впливати особистим прикладом.
1.Навчання має бути активним.
2.Діти повинні мати можливість вибору, необхідно розвивати у них критичне мислення, підштовхувати до сприйняття самостійних рішень і активного навчання.
3.Тактовність – найважливіша умова в роботі.
4.Задовольняйте індивідуальні освітні потреби, використовуйте творчі й оригінальні методи заохочення дітей до мислення та навчання.
5.Установлюйте партнерські, близькі стосунки з родинами дітей і заохочуйте їх до активної участі у педагогічному процесі, щоб школа і сім’я спрямовували свої зусилля в одному напрямі.
6. Завжди пам’ятайте, що у дітей набагато схожого, ніж відмінного, незалежно від їхнього стану й потенціалу.
Не можна забувати про створення сучасного освітнього простору, спрямованого на успішну соціалізацію особистості.
1.Сприяти залученню дітей до колективу та поліпшенню їх знань і вмінь. Навчити дітей взаємодіяти з іншими й досягати успіху у школі.
2.Створювати умови для всебічного розвитку дітей. Це стосується інтелектуального розвитку, розвитку моторики, комунікативних, ігрових, соціальних навичок, самообслуговування, а також самоповаги і контролю.
3. Розвивати соціальні вміння та навички. Соціальна компетентність особливо важлива дітям зі специфічними потребами. Якщо вони не набувають умінь у ранньому дитинстві, цей дефіцит проявиться протягом усього року життя.
4.Сприяти широкому використанню набутих умінь. Діти повинні мати змогу використовувати свої знання та вміння в різних обставинах ( ігрові форми роботи, проблемні ситуації, ситуації вибору).
5.Готувати дітей до звичних, стандартних ситуацій. Діти з вадами повинні навчатися ефективно діяти у стандартних ситуаціях у школі та поза нею.
6.Надавати родинам підтримку в досягненні їхніх власних цілей. А це можливо лише при добрих стосунках між учителем, школою і батьками.
МЕТОДИ ЗАОХОЧЕННЯ СОЦІАЛЬНОЇ ПОВЕДІНКИ
1. Учіть дітей співчувати і допомагати іншим:допомога другові, групові ігри, які потребують співпраці; використовуйте книжки, малюнки із зображенням людей, обговорюйте, як святкують урочисті події, проводьте заняття на визначення спільних і відмінних рис у людей, нехай витягнуть аркуші паперу з іменами і назвуть риси однокласників, до ігор, залучайте всіх у класі.
2. Учіть дітей ділитися.
3. Учіть дітей відповідальності, хваліть їх, коли поводяться відповідно.
Поради вчителям щодо поліпшення свого настрою
1. Будьте оптимістами! Педагогіка – наука оптимістична (песимістичні тільки дилетанти)
2. Не забувайте головного: діти – істоти парадоксальні (втім, дорослі теж).
3. Якщо у Вас виникло бажання вигнати учня з класу, вийдіть самі.
4. У стосунках з адміністрацією доречна така тактика: погоджуйтеся з усім, але робіть тільки те, що вважаєте за потрібне. Пам’ятайте: директора легше зняти з посади ніж вчителя.
5. Вчителі, вітайтеся з дітьми, це дуже важливо. Тоном, яким кажете “Здравствуй”, теж можна виховувати і піднімати собі настрій.
6. Учитель повинен бути завжди в формі. Хочете бути щасливим – будьте ним.
7. Умійте бути ледачим! Пам’ятайте: думати – наш головний обов’язок.
8. Хваліть себе тричі на день: уранці, вдень і ввечері. Ось така магічна формула самонавіювання: “Я геніальний, найкращий учитель. Усім вчителям вчитель, мене діти слухають, батьки поважають, адміністрація любить, а як я сам себе люблю, цього й не висловити”.
Кожна дитина по-своєму неповторна. Вона приходить у цей світ, щоб творити своє життя, знайти себе: хтось здібний до музики, образотворчого мистецтва, художньої праці, хтось до математики, хтось пише вірші, оповідання, хтось спортсмен – майбутня гордість України. Скільки дітей - стільки й здібностей, які залежать від психолого-фізіологічних особливостей людини, соціального оточення, сім'ї та школи.
Як же розвивати творчі здібності молодших школярів?
- Підхоплювати думки учнів, оцінюючи їх зразу, підкреслюючи їх оригінальність, важливість, інтерес до нового.
- Стимулювати і підтримувати ініціативу учнів, самостійність.
- Створювати проблемні ситуації, що вимагають альтернативи, прогнозування, уяви.
- Розвивати критичне сприйняття дійсності.
- Вчити доводити починання до логічного завершення.
- Використовувати творчу діяльність вихованців при проведенні різних видів масових заходів, відкритих занять, свят.
- Залучати до творчої пошукової роботи з використанням випереджувальних завдань, створювати розвиваючі ситуації.
- Активно залучати до участі в районних, обласних конкурсах, змаганнях, виставках.
- Впливати особистим прикладом.
1.Навчання має бути активним.
2.Діти повинні мати можливість вибору, необхідно розвивати у них критичне мислення, підштовхувати до сприйняття самостійних рішень і активного навчання.
3.Тактовність – найважливіша умова в роботі.
4.Задовольняйте індивідуальні освітні потреби, використовуйте творчі й оригінальні методи заохочення дітей до мислення та навчання.
5.Установлюйте партнерські, близькі стосунки з родинами дітей і заохочуйте їх до активної участі у педагогічному процесі, щоб школа і сім’я спрямовували свої зусилля в одному напрямі.
6. Завжди пам’ятайте, що у дітей набагато схожого, ніж відмінного, незалежно від їхнього стану й потенціалу.
Не можна забувати про створення сучасного освітнього простору, спрямованого на успішну соціалізацію особистості.
1.Сприяти залученню дітей до колективу та поліпшенню їх знань і вмінь. Навчити дітей взаємодіяти з іншими й досягати успіху у школі.
2.Створювати умови для всебічного розвитку дітей. Це стосується інтелектуального розвитку, розвитку моторики, комунікативних, ігрових, соціальних навичок, самообслуговування, а також самоповаги і контролю.
3. Розвивати соціальні вміння та навички. Соціальна компетентність особливо важлива дітям зі специфічними потребами. Якщо вони не набувають умінь у ранньому дитинстві, цей дефіцит проявиться протягом усього року життя.
4.Сприяти широкому використанню набутих умінь. Діти повинні мати змогу використовувати свої знання та вміння в різних обставинах ( ігрові форми роботи, проблемні ситуації, ситуації вибору).
5.Готувати дітей до звичних, стандартних ситуацій. Діти з вадами повинні навчатися ефективно діяти у стандартних ситуаціях у школі та поза нею.
6.Надавати родинам підтримку в досягненні їхніх власних цілей. А це можливо лише при добрих стосунках між учителем, школою і батьками.
МЕТОДИ ЗАОХОЧЕННЯ СОЦІАЛЬНОЇ ПОВЕДІНКИ
1. Учіть дітей співчувати і допомагати іншим:допомога другові, групові ігри, які потребують співпраці; використовуйте книжки, малюнки із зображенням людей, обговорюйте, як святкують урочисті події, проводьте заняття на визначення спільних і відмінних рис у людей, нехай витягнуть аркуші паперу з іменами і назвуть риси однокласників, до ігор, залучайте всіх у класі.
2. Учіть дітей ділитися.
3. Учіть дітей відповідальності, хваліть їх, коли поводяться відповідно.
Поради вчителям щодо поліпшення свого настрою
1. Будьте оптимістами! Педагогіка – наука оптимістична (песимістичні тільки дилетанти)
2. Не забувайте головного: діти – істоти парадоксальні (втім, дорослі теж).
3. Якщо у Вас виникло бажання вигнати учня з класу, вийдіть самі.
4. У стосунках з адміністрацією доречна така тактика: погоджуйтеся з усім, але робіть тільки те, що вважаєте за потрібне. Пам’ятайте: директора легше зняти з посади ніж вчителя.
5. Вчителі, вітайтеся з дітьми, це дуже важливо. Тоном, яким кажете “Здравствуй”, теж можна виховувати і піднімати собі настрій.
6. Учитель повинен бути завжди в формі. Хочете бути щасливим – будьте ним.
7. Умійте бути ледачим! Пам’ятайте: думати – наш головний обов’язок.
8. Хваліть себе тричі на день: уранці, вдень і ввечері. Ось така магічна формула самонавіювання: “Я геніальний, найкращий учитель. Усім вчителям вчитель, мене діти слухають, батьки поважають, адміністрація любить, а як я сам себе люблю, цього й не висловити”.
Кожна дитина по-своєму неповторна. Вона приходить у цей світ, щоб творити своє життя, знайти себе: хтось здібний до музики, образотворчого мистецтва, художньої праці, хтось до математики, хтось пише вірші, оповідання, хтось спортсмен – майбутня гордість України. Скільки дітей - стільки й здібностей, які залежать від психолого-фізіологічних особливостей людини, соціального оточення, сім'ї та школи.
Як же розвивати творчі здібності молодших школярів?
- Підхоплювати думки учнів, оцінюючи їх зразу, підкреслюючи їх оригінальність, важливість, інтерес до нового.
- Стимулювати і підтримувати ініціативу учнів, самостійність.
- Створювати проблемні ситуації, що вимагають альтернативи, прогнозування, уяви.
- Розвивати критичне сприйняття дійсності.
- Вчити доводити починання до логічного завершення.
- Використовувати творчу діяльність вихованців при проведенні різних видів масових заходів, відкритих занять, свят.
- Залучати до творчої пошукової роботи з використанням випереджувальних завдань, створювати розвиваючі ситуації.
- Активно залучати до участі в районних, обласних конкурсах, змаганнях, виставках.
- Впливати особистим прикладом.
1.Навчання має бути активним.
2.Діти повинні мати можливість вибору, необхідно розвивати у них критичне мислення, підштовхувати до сприйняття самостійних рішень і активного навчання.
3.Тактовність – найважливіша умова в роботі.
4.Задовольняйте індивідуальні освітні потреби, використовуйте творчі й оригінальні методи заохочення дітей до мислення та навчання.
5.Установлюйте партнерські, близькі стосунки з родинами дітей і заохочуйте їх до активної участі у педагогічному процесі, щоб школа і сім’я спрямовували свої зусилля в одному напрямі.
6. Завжди пам’ятайте, що у дітей набагато схожого, ніж відмінного, незалежно від їхнього стану й потенціалу.
Не можна забувати про створення сучасного освітнього простору, спрямованого на успішну соціалізацію особистості.
1.Сприяти залученню дітей до колективу та поліпшенню їх знань і вмінь. Навчити дітей взаємодіяти з іншими й досягати успіху у школі.
2.Створювати умови для всебічного розвитку дітей. Це стосується інтелектуального розвитку, розвитку моторики, комунікативних, ігрових, соціальних навичок, самообслуговування, а також самоповаги і контролю.
3. Розвивати соціальні вміння та навички. Соціальна компетентність особливо важлива дітям зі специфічними потребами. Якщо вони не набувають умінь у ранньому дитинстві, цей дефіцит проявиться протягом усього року життя.
4.Сприяти широкому використанню набутих умінь. Діти повинні мати змогу використовувати свої знання та вміння в різних обставинах ( ігрові форми роботи, проблемні ситуації, ситуації вибору).
5.Готувати дітей до звичних, стандартних ситуацій. Діти з вадами повинні навчатися ефективно діяти у стандартних ситуаціях у школі та поза нею.
6.Надавати родинам підтримку в досягненні їхніх власних цілей. А це можливо лише при добрих стосунках між учителем, школою і батьками.
МЕТОДИ ЗАОХОЧЕННЯ СОЦІАЛЬНОЇ ПОВЕДІНКИ
1. Учіть дітей співчувати і допомагати іншим:допомога другові, групові ігри, які потребують співпраці; використовуйте книжки, малюнки із зображенням людей, обговорюйте, як святкують урочисті події, проводьте заняття на визначення спільних і відмінних рис у людей, нехай витягнуть аркуші паперу з іменами і назвуть риси однокласників, до ігор, залучайте всіх у класі.
2. Учіть дітей ділитися.
3. Учіть дітей відповідальності, хваліть їх, коли поводяться відповідно.
Поради вчителям щодо поліпшення свого настрою
1. Будьте оптимістами! Педагогіка – наука оптимістична (песимістичні тільки дилетанти)
2. Не забувайте головного: діти – істоти парадоксальні (втім, дорослі теж).
3. Якщо у Вас виникло бажання вигнати учня з класу, вийдіть самі.
4. У стосунках з адміністрацією доречна така тактика: погоджуйтеся з усім, але робіть тільки те, що вважаєте за потрібне. Пам’ятайте: директора легше зняти з посади ніж вчителя.
5. Вчителі, вітайтеся з дітьми, це дуже важливо. Тоном, яким кажете “Здравствуй”, теж можна виховувати і піднімати собі настрій.
6. Учитель повинен бути завжди в формі. Хочете бути щасливим – будьте ним.
7. Умійте бути ледачим! Пам’ятайте: думати – наш головний обов’язок.
8. Хваліть себе тричі на день: уранці, вдень і ввечері. Ось така магічна формула самонавіювання: “Я геніальний, найкращий учитель. Усім вчителям вчитель, мене діти слухають, батьки поважають, адміністрація любить, а як я сам себе люблю, цього й не висловити”.
v
