Привіт! Вітаю тебе на сторінках мого блогу)
Хочу поговорити сьогодні про таку серйозну тему як професійне вигорання.
Представники педагогічної галузі опиняються в найбільш складній ситуації, оскільки відчувають подвійні навантаження. Негативно забарвлені стани педагога знижують ефективність виховання й навчання дітей, підвищують конфліктність, сприяють виникненню і закріпленню негативних рис, руйнують психічне здоров’я.
Професія педагога належить до категорії стресогенних і вимагає великих резервів володіння собою та саморегуляції. У педагогічній діяльності постійно спостерігають стан емоційної напруженості. Після перебування в складних ситуаціях педагог найчастіше відчуває виснаженість, пригніченість, бажання розслабитись. В окремих випадках емоційна напруженість досягає критичного моменту – й результатом стає втрата самовладання та самоконтролю.
У подібних випадках зазвичай говорять, що людина «згоріла».
Професійне вигорання - реакція організму та психологічної сфери людини, яка виникає внаслідок тривалого впливу стресів середньої інтенсивності, що обумовлені її професійною діяльністю; результат некерованого довготривалого стресу; психічний стан, який характеризується виникненням відчуттів емоційної спустошеності та втоми, викликаних професійною діяльністю людини, і поєднує в собі емоційну спустошеність, деперсоналізацію і редукцію професійних досягнень; різновид та передумова професійної деформації особистості.
Основні ознаки професійного вигорання у педагогів:
- швидка втомлюваність
- негативізм у спілкуванні з дітьми, їхніми батьками та колегами -безсоння апатія та пасивність
-почуття провини
-зниження рівня самооцінки
- підвищена дратівливість
- потреба в психостимуляторах, як-от тютюн, кава, алкоголь,медикаменти
-порушення режиму харчування, зокрема переїдання або тривале голодування соматичні захворювання.
Стадії професійного вигорання
Перша стадія
починається приглушенням емоцій, згладжуванням гостроти почуттів і свіжості переживань; фахівець зненацька зауважує: начебто все поки нормально, але ... нудно і порожньо на душі;
зникають позитивні емоції, з'являється деяка відстороненість у відносинах з членами сім'ї;
виникає стан тривожності, незадоволеності; повертаючись додому, все частіше хочеться сказати: «Не лізьте до мене, дайте спокій!»
ДРУГА СТАДІЯ
виникають непорозуміння з колегами по роботі, професіонал у колі своїх колег починає зі зневагою говорити про деяких з них;
неприязнь починає поступово проявлятися в присутності членів колективу - спочатку це важко стримувана антипатія, а потім і спалахи роздратування.
ТРЕТЯ СТАДІЯ
притуплюються уявлення про цінності життя, емоційне ставлення до світу «спрощується», людина стає небезпечно байдужою до всього, навіть до власного життя;
така людина за звичкою може ще зберігати зовнішню респектабельність і деякий апломб, але його очі втрачають блиск інтересу до чого б то не було, і майже фізично відчутний холод байдужості поселяється в його душі.
Діагностика емоційного вигорання
Провести діагностику синдрому вигорання, встановити його вираженість та наявність окремих його симптомів можливо за допомогою тестових методик, їх в психологічній літературі існує велика різноманітність, як для діагностики професійного, так і для діагностики емоційного вигорання.
Також для дослідження синдрому вигорання можна використовувати різноманітні “додаткові” опитувальники, що встановлюють рівень стресованості особистості, рівень задоволеності життям: рівень тривоги та визначення персональних стратегій адаптації до стресових умов тощо.
Пропоную пройти тест на професійне вигорання.(Натисніть сюди)
як допомогти собі вийти з цього стану?
Взагалі, робота із синдромом вигорання починається з розвантаження, відпочинку.Можна зменшити обсяг обов’язків, розподілити відповідальність, ставити реалістичні цілі, критично розглядати наявні очікування. Цю тему можна багато обговорювати.
Якщо синдром вигорання має вже більш виражену форму, потрібно піти на лікарняний, фізично відпочити, звернутися до лікаря, при більш легких розладах корисним буде лікування в санаторії. Або просто влаштуйте гарний час для себе.Приходячи додому абстрагуйтесь від роботи, постарайтесь не бути на зв'язку 24/7. Проводьте більше часу з рідними та близькими.
Давайте заздалегідь дбати про своє здоров'я!
