Так прикро і соромно, діду
Пробач нас за день цей сумний
Так боляче нам за сусіда
Тепер кожен з нас, як чумний.
Дідусю, пробач нас, благаю
Ми жили у мирі, але..
Казки я твої пам'ятаю
І мирне дитинство своє.
Як прикро, дідусю, пробач нас
Але нам не час святкувати.
І доки вогонь у серцях не погас
Ми будем за волю стояти.
"Пробач нас , діду"
Присвячено "9 травня"
©Інна Карауш
