Коли я прийшла працювати в школу, то обрала для себе проблемне питання "Інноваційні методи навчання", а на наступний рік змінила на "Інтерактивні технології навчання", бо мені здавалося на той момент, що це вужча тема, а в моїй голові ще довго поняття інтерактивності було чимось дуже інноваційним. Тому сьогодні хочу поговорити саме про інноваційність інтерактивних методів і як вдало їх можна й треба застосовувати на уроках.
Спочатку розберемося в термінології. Розмежування понять "інноваційні методи" та "інтерактивні методи" дуже важливе, тому що часто їх сплутують.
Інноваційні методи навчання - це все нове, модернізоване, нетрадиційне для освіти. Їхня мета - підвищити ефективність навчання через впровадження сучасних підходів, технологій та цифрових інструментів. Це, наприклад: використання штучного інтелекту на уроці, цифрових платформ для тестування, змішане або дистанційне навчання, метод проєктів у нестандартному форматі, STEM-уроки тощо. Ключовою ознакою є саме новаторство, оновлення процесу, вихід за рамки звичного.
Інтерактивні методи навчання - це взаємодія учнів між собою та з учителем. Їхня мета - залучити кожного до активної роботи, навчити спілкуватися, аргументувати, слухати й співпрацювати. Приклади: дискусії, робота в парах чи групах, рольові ігри, «Акваріум», «Мікрофон», «Мозковий штурм» тощо. Ключовою ознакою є не новизна, а саме активна участь і спільна діяльність.
Тобто інтерактивність може бути частиною інноваційності, але не кожна інновація є інтерактивною (наприклад, онлайн-тест на смартфоні може бути інноваційним, але не інтерактивним у сенсі взаємодії між учнями). Та і не всяка інтерактивність є інноваційною (наприклад, роботу в парах чи групах уже складно називати чимось інноваційним в освіті).
Поняття ми розмежували, а тепер хочу додати сюди трохи історії та теорії, щоб було зрозуміло, чому я сьогодні не завжди вважаю інтерактивність частиною інноваційності.
Інтерактивні технології навчання почали активно розроблятися й описуватися у світовій педагогіці наприкінці ХХ ст., коли стало очевидним, що лекційно-інформаційна модель більше не задовольняє потреби сучасного учня. У центрі уваги вчителя опинився не обсяг інформації, а співпраця, комунікація й уміння застосовувати знання на практиці. Зараз на цьому побудована і концепція НУШ, тому, як бачимо, застосування інтерактивних технологій є дуже важливим і необхідним кроком до якісних змін в освіті.
Якщо говорити про дослідників, які писали про інтерактивність, то дуже хочу порекомендувати мою улюблену працю про інтерактивні технології (та першу, яку я взагалі прочитала з методики на світанку своєї карʼєри). Це посібник Олени Пометун та Лариси Пироженко «Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання» (2004), який став настільною книгою для багатьох учителів (і для мене). На жаль, не знайшла її в інтернеті, але є інша праця, яку Олена Пометун видала пізніше. Це "Енциклопедія інтерактивного навчання" (2007). Хоча багато інших посібників можна знайти на цю тему, але праці О. Пометун для мене така собі класика. Так от щодо інноваційності: більше 20 років пройшло від видання цих посібників. Якщо ми переглянемо всі описані методи, то помітимо, що багато з них сьогодні вже важко назвати інноваційними. Тому, коли ми кажемо про інтерактивність, це не завжди про інноваційність.
Я обрала 7 прикладів інтерактивних методів та поділила їх на ті, що мають інноваційний потенціал, і ті, що вже стали класикою, хоча залишаються дієвими.
Інноваційні інтерактивні технології
Онлайн-дискусія або дебати з цифровою дошкою (Padlet)
Учні пишуть свої аргументи онлайн у режимі реального часу, бачать ідеї однокласників, голосують за найпереконливіші.
Інноваційність полягає в поєднанні класичної дискусії з цифровими інструментами.
Подкаст учнів як продукт уроку
Після вивчення літературного твору групи готують міні-подкаст (5 хв) від імені героїв чи літературних критиків. Подкасти можна записувати за допомогою будь-якого пристрою, що має мікрофон, навушники та програмне забезпечення для запису звуку, наприклад, комп'ютера, смартфона або планшета.
Інноваційність полягає в сучасному форматі розвитку мовлення й навичок медіаграмотності.
Візуалізація тексту в Canva
Учні створюють «інфографіку твору» в Canva Whiteboard: сюжетна лінія, характери персонажів, ключові цитати.
Інноваційність: цифровий формат і візуалізація складних понять.
Літературний проєкт-стартап
Учні в групах «просувають» книжку чи героя як бренд: готують рекламу, презентацію, слоган.
Афішу можна зробити в Canva,
презентацію - у Google Slides,
відеорекламу - у CapCut,
логотип чи слоган - теж у Canva або спеціальних генераторах.
Інноваційність: вихід за межі класичного уроку, поєднання літератури й сучасної культури.
Класичні інтерактивні технології (менш інноваційні, але ефективні)
«Акваріум»
Невелика група обговорює питання в центрі класу (наприклад, «Чи можна виправдати дії літературного героя?»), інші спостерігають і оцінюють.
Не інноваційно, але дає глибину аналізу.
«Прес-метод»
Учні висловлюють думку за схемою:
Я вважаю, що…
Тому що…
Наприклад…
Отже….
Зручно при аналізі образів або написанні твору-роздуму.
Не інноваційно, але формує чітке критичне мислення.
«Мікрофон»
Швидкі відповіді всього класу: «Що вразило найбільше у вірші Шевченка?», «Яке питання ви поставили б автору?» тощо.
Не інноваційно, але чудово активізує навіть пасивних учнів.
Отже, інтерактивні методи - це не завжди про інновацію. Вони можуть бути як «новими», так і добре відомими. Та їхня цінність полягає не стільки в новизні, скільки в тому, що вони роблять урок живим та "спільнотворчим", дозволяють залучати кожного учня й розвивати критичне мислення.
