Метою післядипломної освіти є задоволення індивідуальних потреб фахівців у особистому та професійному зростанні, підвищення їх конкурентоспроможності відповідно до суспільних потреб, а також забезпечення потреб держави у кваліфікованих кадрах високого рівня професіоналізму та культури, здатних компетентно і відповідально виконувати фахові функції, впроваджувати у виробництво нові технології, сприяти подальшому соціально-економічному розвитку суспільства. (підкреслення мої)
Положення про післядипломну освіту у сфері вищої освіти України.
З цитати випливає, що післядипломна освіта має задовольняти потреби вчителів у професійному зростанні шляхом формування педагогічних компетентностей та оволодіння новими технологіями навчання. Саме заради професійного зростання вчитель постійно навчається, але чи завжди після проходження курсів підвищення кваліфікації його фаховий рівень справді підвищується? Наскільки ефективним є навчання та й як оцінювати його ефективність?
Підвищення кваліфікації має цілком конкретне вираження в сформованих професійних компетентностях і освоєних навчальних технологіях. Через деякий час після завершення навчання вчителю досить спитати себе: якими компетентностями він оволодів, які технології освоїв, і головне, чи впровадив в свою практику щось із вивченого? Якщо на ці запитання Є що відповісти, то навчання можна вважати ефективним. Але вчителі часто скаржаться, що курси занадто відірвані від їх конкретних практичних потреб і їх цінність вичерпується галочкою в переліку вимог до атестації.
Про яке професійне навчання насправді мріє вчитель?
Кожному практику потрібні курси типу Plug&Play: пройшов навчання і одразу реалізує їх в своїй роботі. Для цього окрім теоретичних основ учитель має одержати ще й вичерпні методичні рекомендації та навчальні засоби, необхідні для впровадження теорії в практику. Наприклад, в курсі вивчення тестових технологій перевірки й оцінювання навчальних досягнень учнів крім опису технології вчитель має одержати комплект тестів і методичні рекомендації для їх використання. Повернувшись до школи, він має мати можливість реалізувати одержані знання без необхідності розробляти чи переробляти навчальні засоби.
На користь такого підходу свідчать пошукові запити вчителів у Інтернеті. Що найчастіше вони шукають?
Дуже конкретні речі: календарно-тематичні плани, контрольні, самостійні роботи, тести, роздатковий матеріал тощо. Тому це має бути обов’язковою частиною навчання.
Що потрібніше вчителю для підвищення кваліфікації: лекція про користь і ефективність ІКТ в навчальному процесі чи комплект онлайн тестів з певного предмету і класу? Навчання має бути конкретним: формувати певну професійну компетентність. Наприклад, розробка тестів з допомогою Forms Office 365, або прийоми розвитку вміння усних обчислень на уроках в 5 класі, застосування інтерактивних вправ ресурсу Лернінгапс в курсі математики 6 класу і таке інше. Причому, вчитель має не просто засвоїти способи роботи з ресурсом, але й одержати комплект навчальних засобів, готових до використання без переробки.
Ви не замислювалися над тим, чому освітяни десятки років обговорюють нові технології навчання, вивчають їх на курсах, діляться досвідом на семінарах, проте навчальні технології не стали системним явищем у школі? Причина саме в тому, що курси пропонують ідеї, мотивують, але без навчальних засобів все це непридатне до практичного використання.
Висновки
Ефективність підвищення кваліфікації вимірюється величиною професійного зростання. Професійне зростання виражається в сформованих професійних компетентностях і освоєних навчальних технологіях. Оцінити їх ефективність можна за степенем використання в практиці.
Сучасна післядипломна педагогічна освіта має поєднувати теорію, методичні рекомендації з реалізації цієї теорії в практиці і відповідні навчальні засоби.
Вчитель має тільки впроваджувати, а не розробляти!
Вивчив і реалізуй – ось основна характеристика будь-якого курсу, - і не важливо хто його пропонує: інститут післядипломної педагогічної освіти чи приватна особа.
Ось про яке підвищення кваліфікації мріє вчитель.