Опубліковано 12 серпня 2025 о 10:52
5 0
1 1

Правління Володимира Великого

Походження та прихід до влади

  • Походження: син Святослава Хороброго і ключниці Малуші, племінник воєводи Добрині.

  • Прихід до влади: після міжусобної боротьби з братами (972–980 рр.) переміг Ярополка і став єдиновладним князем Київської Русі.


Правління (980–1015 рр.)

1. Язичницька реформа (980 р.)

  • Мета: зміцнити центральну владу та об’єднати племена спільною релігією.

  • У Києві створено пантеон з 6 головних богів:
    Перун (головний), Дажбог, Стрибог, Хорс, Мокош, Симаргл.

  • Реформа провалилася — не змогла зламати регіональні вірування.


2. Прийняття християнства (988 р.)

  • Причини:

    • Зміцнення міжнародного авторитету Русі.

    • Політичний союз з Візантією.

    • Прагнення централізувати владу та систему права.

  • Події:

    • Похід на Корсунь (Херсонес) у Криму.

    • Шлюб з візантійською принцесою Анною.

    • Масове хрещення киян у р. Почайна.

  • Значення:

    • Русь увійшла в коло християнських держав Європи.

    • Розвиток писемності, освіти, кам’яного будівництва.

    • Зміцнення князівської влади.


3. Державні реформи

  • Адміністративна:

    • Посадив у ключових містах своїх синів і найближчих родичів як намісників.

    • Замінив племінну систему на територіально-адміністративний поділ.

  • Військова:

    • Створив систему оборонних ліній проти печенігів (міста-фортеці, "змійові вали").

  • Правова:

    • Початки писаного права — перші статті «Руської правди».


4. Зовнішня політика

  • На заході:

    • Союзи та війни з Польщею, одруження дітей з європейськими династіями.

  • На півдні:

    • Боротьба з печенігами, укріплення південних рубежів.

  • На північному сході:

    • Підкорення в’ятичів і розширення впливу на Волзі.

  • На південному заході:

    • Тісні відносини з Візантією (торгові та військові союзи).


5. Останні роки

  • Держава стабільна, але вже наприкінці життя почалися конфлікти між синами.

  • 1015 р. — смерть Володимира в Берестові (поблизу Києва).
    Після цього почалась міжусобиця між його синами Святополком, Ярославом, Мстиславом.


Значення правління

  • Остаточне формування централізованої Київської держави.

  • Включення Русі в європейський політичний та культурний простір.

  • Зміцнення економіки через контроль торгових шляхів.

  • Культурний злет (будівництво храмів, шкіл, розвиток літописання).