«Поезія – це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі»
Як ще сказати після Ліни,
Чим є поезія в житті?
Вона – жива, вона – нетлінна,
Порадник й друг на самоті.
Хто має душу, той відчує
Поезії нестримний вир.
Вона – не лікар, втім, лікує,
Веде, хоча не командир.
Вона вдихне у тіло сили,
Відкриє очі на красу
І дасть зневіреному крила,
Що аж до неба піднесуть.
Поезія – не тільки рими –
Це думка, радість, біль, жура,
Краса, чаруюча незримо,
Криниця мудрості й добра.
В поезії, немов крізь сито,
Слова проходять й почуття.
Вона є восьмим дивом світу,
Натхнення і душі дитя.
Наталя Соловйова