Практично-методичний інструментарій вчителя мовно-літературної освітньої галузі на 2026/2027 навчальний рік
(Відповідно до вимог Наказів МОН № 722, № 1427 та № 1430)
__________________________________________________________________
1. Теоретико-методологічні засади моніторингу освітніх втрат
У 2026/2027 навчальному році Міністерство освіти і науки України суттєво змінило філософію оцінювання та роботи з освітніми втратами в базовій школі (5-9 класи). Згідно з новими інструктивно-методичними рекомендаціями (Наказ МОН № 1427), вхідне діагностування більше не використовується для виставлення підсумкових оцінок у класний журнал або для покарання учнів за прогалини в знаннях. Натомість воно є ключовим інструментом формувального оцінювання, що покликаний допомогти вчителю адаптувати навчальну програму та вибудувати індивідуальну траєкторію поступу для кожного учня.
Ключові концептуальні засади моніторингу у 2026/2027 н. р. включають:
Травмочутливий підхід (Trauma-informed approach): Категорично заборонено використовувати тексти, що містять надмірні описи воєнних дій, трагедій, руйнувань або інших тригерних для дітей тем під час діагностичних чи поточних робіт. Грамотність та знання мови мають позиціонуватися як елемент стійкості, культури та національної безпеки.
Двохетапність діагностування: Первинне діагностування проводиться на початку навчального року (у вересні) для виявлення системних прогалин за попередній рік. Після цього розробляється та впроваджується план коригування. Вторинне діагностування здійснюється пізніше (протягом семестру) для оцінки ефективності вжитих заходів.
Орієнтація на Державний стандарт (ГР 1 - ГР 4): Діагностика проводиться не просто за темами підручника, а за чотирма обов'язковими групами результатів (усна взаємодія, робота з текстом, письмова взаємодія, дослідження мовлення) для формування цілісної компетентнісної картини успішності дитини.
2. Організація процесу вхідного діагностування у 5-9 класах
Процес організації моніторингу освітніх втрат складається з чітких логічних кроків, які вчитель реалізує протягом вересня та першої половини семестру:
• Крок 1. Підготовчий етап (перші тижні вересня): Вчитель розробляє або добирає діагностичний матеріал. Для мовно-літературної галузі рекомендовано використовувати комплексні діагностичні роботи, що охоплюють читання мовчки з розумінням тексту, невелике творче завдання (письмо) та аналіз мовних явищ (дослідження мови).
• Крок 2. Проведення діагностичного зрізу: Робота виконується учнями на уроці. Час виконання — до 45 хвилин. Результати оцінюються за 12-бальною шкалою, проте бали фіксуються виключно в робочому щоденнику спостережень вчителя. У класний журнал ці оцінки не заносяться.
• Крок 3. Заповнення Діагностичної карти класу: На основі перевірених робіт вчитель заповнює таблицю спостережень, фіксуючи конкретні прогалини (наприклад, проблеми з розділовими знаками при прямій мові або невміння знаходити головну думку тексту).
• Крок 4. Реалізація коригувальних заходів: Залежно від глибини прогалин, вчитель планує заходи: індивідуальні консультації, групові вправи, адаптацію календарно-тематичного планування (виділення додаткових годин на складні теми), інтеграцію цифрових інструментів надолуження.
• Крок 5. Вторинне діагностування та аналіз динаміки: Проводиться після завершення циклу коригування (через 4-6 тижнів). Оцінюється приріст знань з конкретної теми, результати фіксуються у Карті динаміки подолання освітніх втрат.
3. Карта типових освітніх втрат у мовно-літературній галузі
Для оптимізації роботи нижче наведено матрицю типових прогалин учнів 5-9 класів та рекомендованих методів їх швидкого подолання в розрізі чотирьох груп результатів:
Група результатів (ГР) | Типові прогалини / освітні втрати | Практичні інструменти надолуження |
ГР 1: Усна взаємодія | Страх публічного виступу, бідний словниковий запас, слабке аудіювання (невміння виділити головне з почутого). | • Прослуховування коротких подкастів (до 5 хв) з подальшим тестуванням. |
ГР 2: Робота з текстом | Механічне читання без розуміння, невміння розрізняти факти та судження в медіатекстах, проблеми з інтерпретацією метафор. | • Техніки активного читання (SQ3R, маркування тексту SQ). |
ГР 3: Письмова взаємодія | Слабке структурування текстів (відсутність абзаців), низька грамотність, ігнорування правил академічної доброчесності. | • Поетапне письмо (задум -> чернетка -> редагування). |
ГР 4: Дослідження мов | Формальне зазубрювання правил без розуміння їх функции у мовленні, проблеми із синтаксисом складних речень. | • Мовні експерименти та дослідження реальних текстів (реклама, вивіски). |
4. Інтеграція штучного інтелекту для надолуження знань
Сучасні цифрові інструменти, зокрема генеративний Штучний Інтелект, відкривають унікальні можливості для диференційованого подолання освітніх втрат, перетворюючи рутинне вивчення правил на захопливий дослідницький процес. У 2026/2027 навчальному році вчителям-філологам рекомендується впроваджувати такі три формати:
1. Вправа 'Літературний / Лінгвістичний аудит': Вчитель пропонує учням проаналізувати текст (критичний відгук, біографічну довідку, синтаксичний аналіз), згенерований ШІ з навмисно закладеними помилками (фактичними, хронологічними, граматичними). Учні мають виступити в ролі головних редакторів, виявити прогалини, пояснити їх на основі першоджерел та подати виправлений варіант. Це розвиває критичне мислення та дослідницькі навички (ГР 2, ГР 4).
2. Метод 'Зворотного культурологічного конструювання': Учні самостійно розробляють детальні текстові промпти (описи) для ШІ-генераторів зображень, щоб візуалізувати складні метафори чи образи з художнього твору (наприклад, поезії чи історичної повісті). Для успішної генерації дитина має глибоко проаналізувати текст твору, дібрати точні художні означення та текстові деталі (ГР 2, ГР 3).
3. Проєкт 'Діалог епох': Учні за допомогою текстових моделей ШІ (налаштованих на рольову гру) проводять віртуальне інтерв'ю з письменником минулих століть. Головне завдання учнів — розробити глибокі проблемні питання про його творчість та верифікувати (перевірити на історичну точність) відповіді, які надає ШІ, порівнюючи їх із науковими статтями та підручниками (ГР 1, ГР 2).
5. Практичний шаблон Щоденника спостережень
Нижче наведено друковану форму Щоденника спостережень для фіксації вхідного діагностування, планування та моніторингу подолання освітніх втрат. Ці таблиці розроблені для індивідуального робочого використання вчителем і не підлягають обов'язковій перевірці чи оприлюдненню.
Таблиця 1. Карта первинного вхідного діагностування (Вересень)
№ | Прізвище та ім'я учня | Вхідний бал | Виявлені прогалини / слабкі сторони (ГР 1-4) | Заплановані заходи надолуження | Термін вико-нання |
1 | Андрійченко Дмитро | 10 | ГР 3 (складнощі зі структурою есе) | Індивідуальна робота над планом есе | жовтень |
2 | Бойко Марія | 8 | ГР 4 (правопис складних слів) | Тренажери, індивідуальні картки | жовтень |
3 | Лисенко Олександр | 5 | ГР 3 (граматика), ГР 2 (читання) | Групові консультації, вправи на читання | жовтень-лист. |
4 | Шевченко Максим | 6 | ГР 4 (синтаксис складного речення) | Складання інтерактивних схем речень | жовтень |
5 | Яковенко Дар'я | 9 | ГР 1 (хвилювання при усних виступах) | Вправа 'Хвилинка красномовства' | жовтень |
Таблиця 2. Карта моніторингу динаміки надолуження втрат (Листопад/Грудень)
№ | Прізвище та ім'я учня | Бал первин. | Вжиті заходи надолуження | Бал вторин. | Динаміка поступу | Подальші рекомендації |
1 | Андрійченко Дмитро | 10 | Написання есе за шаблоном-алгоритмом | 11 | + 1 бал | Продовжити розвиток стилю |
2 | Бойко Марія | 8 | Використання інтерактивних мовних ігор | 9 | + 1 бал | Закріпити орфоепію |
3 | Лисенко Олександр | 5 | Робота в парах, картки підтримки | 7 | + 2 бали (дост.) | Продовжити надолуження ГР 3 |
4 | Шевченко Максим | 6 | Синтаксичні диктанти, індивід. розбори | 8 | + 2 бали | Орієнтувати на складніші тексти |
5 | Яковенко Дар'я | 9 | Запис подкастів (уникнення публіки спочатку) | 10 | + 1 бал | Залучати до дискусій у класі |
6. Ведення офіційної звітності (класні журнали, свідоцтва досягнень)
Вчителям важливо чітко розрізняти функціональне призначення внутрішнього моніторингу та офіційної звітності в закладах середньої освіти з 1 вересня 2026 року:
Вхідні діагностичні роботи: Жодна оцінка за вхідні роботи у вересні НЕ виставляється в офіційну сітку оцінок у класному журналі. Вони фіксуються виключно в Щоденнику спостережень.
Класні журнали (семестрові записи): У сітці журналу виставляються лише поточні оцінки за датами та тематичні оцінки у стовпчик 'Тематична'. Окремі стовпчики для семестрового оцінювання за ГР (ГР 1 - ГР 4) у журналі СКАСОВАНО. Наприкінці семестру вчитель виводить та записує лише ОДНУ загальну підсумкову оцінку з навчального предмета/інтегрованого курсу.
Свідоцтво досягнень: Свідоцтво заповнюється на основі Щоденника спостережень вчителя. У відповідних рядках Свідоцтва виставляються семестрові оцінки за ГР 1 - ГР 4, а також загальний семестровий бал з предмета. Нова форма свідоцтва, яку МОН зобов'язалося представити до 1 жовтня 2026 року, буде максимально спрощена та синхронізована із цією моделлю.