У 2026/2027 навчальному році процедури оцінювання учнів базової школи зазнали значного спрощення та оптимізації завдяки ухваленню двох ключових нормативних документів:
Наказ МОН № 1427 від 14 серпня 2026 року, який затверджує оновлені Рекомендації щодо оцінювання результатів навчання учнів 5–9 класів. Цей наказ спрямований на зменшення бюрократичного навантаження на вчителів та оптимізацію системи вимірювання знань
Наказ МОН № 722 (у чинній редакції від 29 червнання 2026 року), який встановлює загальну рамку та критерії оцінювя за 12-бальною системою
Основною зміною є надання вчителю значної академічної автономії та скасування обов'язкового ведення окремих колонок для груп результатів (ГР) у щоденному обліку та семестровому оцінюванні в класному журналі.
І. Особливості оцінювання в Мовно-літературній освітній галузі
Навчання в межах цієї галузі охоплює такі предмети та інтегровані курси, як українська мова, українська література, зарубіжна література та інтегровані курси літератур
Оцінювання здійснюється за компетентнісним підходом.Головними наскрізними вміннями, що розвиваються на кожному уроці, є «читати з розумінням» та «висловлювати власну думку в усній і письмовій формі»
Відповідно до Державного стандарту базової середньої освіти (ДСБСО), очікувані результати та види діяльності учнів у мовно-літературній галузі структурують за чотирма основними групами результатів (ГР)
1. Усна взаємодія
Передбачає сприймання, аналіз, інтерпретацію, оцінювання та продукування усного мовлення.
Основні види діяльності учнів: аудіювання, участь у дискусіях та обговореннях, публічні виступи, інтерв'ювання, діалогування (етикетні діалоги, рольові ігри за коміксами/ілюстраціями), декламування чи інсценізація, усний переказ почутого.
Методичний фокус: використання коротких автентичних аудіо- чи відеофрагментів (інтерв'ю, дискусії, декламації), під час роботи з якими учні вчаться виокремлювати ключову інформацію, аналізувати невербальні засоби мовця та усно пояснювати власний емоційний стан.
2. Робота з текстом
Спрямована на розвиток вільного володіння державною мовою та формування читацької компетентності
Основні види діяльності учнів: читання з використанням технік критичного читання (активний аналіз до, під час та після читання), відновлення структури деформованого тексту, порівняльний аналіз кількох текстів, тлумачення графічної інформації (таблиці, схеми, інфографіка), створення коміксів чи ментальних карт за змістом твору, експериментування з текстом
Методичний фокус: аналіз художніх та медіатекстів для розвитку медіаграмотності (розрізнення фактів та суджень, виявлення маніпуляцій та оцінювання достовірності інформації)
3. Письмова взаємодія
Передбачає створення письмових висловлень різних жанрів, зокрема в цифровому середовищі
Основні види діяльності учнів: створення творчих та публіцистичних текстів, оформлення ділових паперів (заяви, плани, звіти), написання переказів (докладних, стислих, із творчим завданням), ведення блогів або читацьких щоденників у цифровому просторі, редагування й удосконалення власних та чужих чернеток, аналіз орфографічних і пунктуаційних помилок .
Методичний фокус: організація письма як поетапного процесу (від обговорення задуму до редагування) , а також обов'язкове дотримання правил академічної доброчесності.
4. Дослідження мовлення
Спрямоване на вивчення закономірностей функціонування мовних одиниць у писемному та усному мовленні
Основні види діяльності учнів: усі види лінгвістичного аналізу (фонетичний, лексичний, морфологічний, словотвірний, синтаксичний), порівняння текстів щодо наявності мовних явищ, лінгвістичні експерименти, спостереження за мовленням у реальному часі, робота зі словниками й довідниками
Методичний фокус: формування мовної грамотності на основі практичного використання складних синтаксичних конструкцій у реальних життєвих та професійних комунікативних ситуаціях (наприклад, написання есе, промов, адаптація текстів для цифрових платформ) .
ІІ. Сучасні моделі виставлення підсумкових балів
Нові рекомендації МОН кардинально спростили процедуру виставлення підсумкових балів. Тепер замість складної системи з обов'язковим веденням стовпчиків за кожною ГР у журналі діє гнучка модель
1. Співвідношення шкал та рівнів
Оцінювання здійснюється за 12-бальною шкалою за чотирма рівнями
Початковий рівень: 1–3 бали
Середній рівень: 4–6 балів
Достатній рівень: 7–9 балів
Високий рівень: 10–12 балів
2. Поточне та формувальне оцінювання
Формувальне оцінювання спрямоване на відстеження динаміки навчального поступу та надання зворотного зв'язку . Його результати фіксуються у довільній формі (нотатки, щоденники) , не потребують оформлення як окрема звітність і не враховуються під час підсумкового оцінювання .
Поточне оцінювання фіксує результати на певному етапі навчання. Вчителю не потрібно виставляти оцінку на кожному уроці — частоту та інструменти оцінювання педагог визначає самостійно . Усі поточні бали виставляються в журнал без обов'язкового зазначення ГР1, ГР2, ГР3 чи ГР4.
3. Модель тематичного оцінювання
Тематичний бал виставляється в окрему сторінку журналу на основі одного з трьох варіантів, що обирає вчитель :
Узагальнення (середнє арифметичне) поточних оцінок за тему ;
Результат окремої підсумкової тематичної роботи ;
Поєднання поточних балів та результату підсумкової тематичної роботи .
4. Модель семестрового оцінювання (Головне спрощення реформи)
За підсумками семестру у журналі виставляється лише одна підсумкова оцінка з навчального предмета (або інтегрованого курсу)
Окреме семестрове оцінювання за кожною ГР у журналі більше не є обов'язковим
Семестровий бал виводиться на основі тематичних оцінок (а за їх відсутності — поточних)
Проведення окремої семестрової роботи є добровільним рішенням вчителя. Не рекомендується виводити семестрову оцінку виключно за результатами однієї фінальної семестрової роботи, якщо є достатньо поточної інформації про поступ учня
5. Річне оцінювання
Річний бал виставляється в журнал на основі двох семестрових оцінок . Спеціальні річні іспити чи річні контрольні не є обов'язковими (крім екстернів)
ІІІ. Відображення оцінок у Свідоцтві досягнень
Незважаючи на спрощення записів у журналі, Свідоцтво досягнень (нову форму якого МОН планує представити до 1 жовтня 2026 року) складається з двох частин:
Характеристика навчальної діяльності: оцінювання наскрізних умінь наприкінці року (критичне мислення, робота в команді, ініціативність тощо) без виставлення балів — лише описово («має значні успіхи», «демонструє помітний прогрес», «потребує уваги»).
Характеристика результатів навчання: виставляються бали за навчальні предмети щосеместрово й за рік. Оскільки ведення ГР у журналі спрощено, вчитель може виставити підсумкові бали за чотирма групами результатів у свідоцтві наприкінці семестру, спираючись на власні нотатки, робочі матеріали, вибіркові індексації або результати комплексних підсумкових робіт.