Оподаткування населення Русі-України продовжувалося і в період правління князя Ігоря 912- 945 рр.
За його правління було дві групи податків. До першої належала данина або податі князю, до другої- так звані корми, що сплачували місцевим управителям.
Корми були двох видів:
В'їзні - платежі, що стягувалися з населення при вступі князя в управління округом
Постійні (річні) - сплачували піддані князя раз на рік.
Тривали час ці платежі стягували в натуральній формі: м'ясом, хлібом, зерном, сіном. Пізніше їх почали сплачувати грошима. Корми розвивалися з полюддя, коли населення приносило князю продукти під час його об'їзду. Із переходом до кормів намісники не об'їжджали території, а чекали підношень.
Цікаво!
За оподаткування за князя Ігоря було характерними такі особливості: неврегульованість розмірів та періодичності збору більшості податків, їх чимала кількість та різноманітність, випадковість і свавілля поборів. Усе це приводило до заворушень та повстань невдоволеного населення.
Восени 945 року Ігор вирушив за даниною до древлян. Очевидно, великі втрати на недавню війну з Візантією, спонукали його подвоїти норми данини. Не стерпіли древлянські "мужі" непомірних поборів князя і вбили його.
