Тема: «Писанка – вид народного мініатюрного живопису України»
Мета: Ознайомити з символікою орнаментів, кольорів у писанкарстві; ознайомити з писанками різних регіонів України. Учити цінувати красу, створену руками народних майстрів. Розвивати інтерес до пізнання народного мініатюрного живопису України.
Виховувати повагу до культурної спадщини народу, традицій, звичаїв; виховувати любов до прекрасного.
Тип уроку: Комбінований
Обладнання: для вчителя – роздавальний матеріал, мультимедійна презентація, відеоматеріал «Як розписують писанки в Україні», зразки писанок, учнівські роботи.
Для учнів – дерев’яне яйце, графітовий олівець, фарби, пензлі, склянка для води, серветки.
Структура уроку:
1. Організація уваги учнів, оголошення теми і мети уроку…………1 хв.
2. Актуалізація опорних знань і вмінь………………………………..3хв
3. Мотивація навчальної діяльності…………………………………...3хв
4. Вивчення нового матеріалу………………………………………….15 хв.
5. Практична діяльність учнів…………………………………………..15хв
6. Підсумок уроку………………………………………………………...6 хв.
7. Домашнє завдання……………………………………………………...2 хв.
Хід уроку
- Організація уваги учнів, оголошення теми і мети уроку
- Актуалізація опорних знань і вмінь
Опитування:
- Яке християнське свято ми святкуємо навесні?
- Які основні атрибути цього свята?
- Мотивація навчальної діяльності
Розповідь учителя з використанням мультимедійної презентації
- Свою розповідь я б хотіла розпочати словами відомої поетеси Старобільщини і Луганської області, вчителя української мови та літератури Старобільської гімназії Лідії Федорівни Флетчер.
…..В кошику з лози на рушникові,
Мерехтять яскраві писанки,
В них чарівний дивосвіт любові,
В пензлі закодовані віки.
В спадщину від пращурів досталось,
Нам мистецтво це, як дар небес,
Споконвіку писанкарством звалось,
Сплав натхнення хисту і чудес,
І Схиляється в людській пошані,
Перед цим мистецтвом цілий світ,
Писанка, в красі своїй одвічній,
Шле у всесвіт радісний привіт.
- Вивчення нового матеріалу
Розповідь учителя:
- Якщо ми відкриємо тлумачний словник то прочитаємо: «Писанка» – розмальоване Великоднє куряче або декоративне, звичайне дерев’яне, яйце; символ сонця, відродження, любові й краси; предмет язичницької та християнської культур.
- Писанка походить з давніхдавен і має магічний зміст.
- У дохристиянські часи писанку розписували до свята весни, яке мало назву Великдень і святкувалося в березні на рівнодення, ії катали по землі і закопували в землю для гарного врожаю, для лікування дарували хворим людям, дівчата дарували хлопцям, коли хотіли освідчитись в коханні, а за християнства розписують – до свята воскресіння Ісуса Христа.
В давнину вважалося, що писанка – це не просто яйце, а й оберіг від злих сил, запорука щастя і добробуту. - Відомо, що крім писанок на пташиних яйцях, робили і керамічні. У 80их роках XIX ст. при розкопках Кривушанської могили археолог Уваров знайшов такі керамічні яйця. На таку ж знахідку натрапив у 1908 році при розкопках на Полтавщині і Вікентій Хвойка. Зовсім недавно, кілька років тому, одну глиняну писанку було знайдено при розкопках стародавнього Галича (знахідки трипільської культури IV–III тис. до н. е.).
- Якщо на писанці зображено сонечко, або грабельки її дарували для гарного врожаю, якщо дубове листя – для захисту від хвороб, якщо безкінечник – то с побажанням довголіття, а дівчата малювали квітку та дарували хлопцям освідчуючись в коханні.
- Існує і певна символіка кольрів:
-Жовтий колір – тепло, сонечко, врожай;
- Червоний – добро, радість, життя;
-Зелений – весняне пробудження природи;
-Блакитний – небо, здоров’я;
- Коричневий – землю;
-Чорний – нескінченність життя.
-Багатоколірна – символ щастя, миру, добробуту.
- В залежності від способу виготовлення писанки бувають:
-
- крашанка – яйце зафарбоване в один колір;
- дряпанка (шкрябанка, різьбянка) – це яйце з темною шкаралупою, на поверхні якого орнамент наноситься гострим предметом, продряпують малюнок;
- крапанка – писанка з крапками одного чи кількох кольорів;
- мальованка – яйце розмальоване фарбами за допомогою пензля;
- восківка -бісерка – яйце покрите тонким шаром воску, в який втискається бісер;
-
Магічним є і сама виготовлення писанки, Тепер пропоную зануритися в чаруючий світ писанки…..Писанки розписують переважно жінки, дівчата (писанкарки) у Великий 40-каденний піст перед Великоднем. Про культове значення писанок свідчить сам процес їх писання, який є до певної міри обрядом, що починався в Чистий четвер. Крім яйця, особливе символічне ритуальне значення в давнину, мали й інші речі, які використовувалися при писанні: вода, віск, вогонь, фарби... адже воду для миття яєць і роблення фарб писанкарка повинна була брати непочату, яка має особливу цілющу силу, нести цю воду рано-вранці, не повертаючись назад чи по боках, при зустрічі з перехожим не мала вітатися і відповідати на питання, витримуючи повну мовчанку.
Вогонь, що є обов'язковою складовою при написанні писанки, праукраїнці вважали святим творінням бога. Через Вогонь на писанку переносилося тепло і світло Сонця. У деяких народів Вогонь мав неабияку очищуючу силу. Недаремно в церквах, де збирається на покаяння багато грішного люду, горять свічки - живий, святий вогонь яких очищає душі людські.
Бджолиний віск був обов'язковим компонентом при розписі яйця. Легенди особливим ореолом оточують бджолу, до якої в Україні надається епітет «свята». Бджолу називають «божою мушкою», що носила свій віск від самого сонця. Віск та мед використовується в багатьох святкових обрядових стравах (кутя, коливо).
У поєднанні з трьома чинниками: водою, вогнем і бджолиним воском, цілий ряд магічних символів надавав писанці велику силу оберегу. (значення символів пропоную переглянути на виставці)
- (значення символіки)
Діти, в кожному регіоні України розвинутий свій орнамент і своя кольорова гамма писанки, Давайте подивимось на карту писанкарства України.
( Діти роблять висновки) В одних регіонах переважали рослинні орнаменти, в інших – геометричні, а в деяких поєднувалися рослинні з геометричними, чи тваринні з рослинними. В одних регіонах переважали світлі кольори, а в інших – темні, або поєднання світлих з темними.
Пам’ятники Писанці у Світі Доповіді дітей.
У містечку Веґревілі (Канада), велику частину населення якого становлять канадські українці, знаходиться найбільший у світі пам'ятник у вигляді писанки. ЇЇ висота 10 метрів. Щороку в липні у цьому містечку відбувається Український фестиваль писанки .
Як це не дивно, але канадська писанка була створена як пам'ятник ... канадській кінній поліції, гігантське пасхальне яйце - символізує мир і безпеку, яку представники кінної поліції змогли забезпечити першим поселенцям цього регіону та їхнім нащадкам.
За десятиліття незалежності писанкарство ожило, хоча про його розвій годі говорити, як і про народні ремесла загалом. Але про писанку стали писати, вчити цього ремесла дітей. На хвилі відродження відбувся Міжнародний з’їзд писанкарів (1992)
пам'ятник крашанці поставили і в Румунії, в місті Сучава. Його висота складає більше 7 метрів, діаметр — 4,6 метрів. Цікаво, що місцеві жителі вважають свій пам'ятник найвищим у світі крашанкою.
Відкрився музей писанки в місті Коломиї Івано-Франківської області. В колекції музею понад 6000 писанок з різних регіонів України та країн світу. В 2000 р. музей було відкрито у спеціалізованому будинку, частиною якого є пам'ятник писанці, висота якого сягає 13,5 метрів, а діаметр 10 метрів. Таким чином коломийський пам'ятник є найбільшою писанкою у світі. Будівля була спроектована Ігорем Євстахієвичем Шуманом. Приміщення музею виготовлене повністю з кольорового скла, а загальна площа утвореного таким чином вітражу більша за 600 квадратних метрів.
У Софії Київській встановлена унікальна ікона Діви Марії вагою 2,5 тонни.Ікону створила одеська художниця Оксана Мась з 15 тисяч дерев'яних писанок, які розписували майстри з усієї України. Писанки привезли в Софію на двох вантажівках.
- І в наш час використовують класичну “воскову” технологію для нанесення орнаментів на яйце. А тепер давайте переглянемо, як малюють писанки в Україні?!
- Практична діяльність учнів
Слово вчителя:
- Діти подивіться, чи є в нас на столах писачки? Немає
- А що є? (фарби)
- Отже що ми сьогодні будемо малювати? (Мальованку)
- Вірно, діти, і не дарма, наш сьогоднішній урок називається «Писанка – вид народного мініатюрного живопису України, тому, що живопис перекладається, як живо писати, тобто писати фарбами..
- Ось таку мальованку я намалювала вдома, готуючись до сьогоднішнього уроку. А ось цю моя донька, Катруся.
- Я хочу, щоб ві намалювавши свою писанку, повісили її на дерево писанок і загадали най сокровенне своє бажання.
(Учні працюють під музику)
- Підсумок уроку.
Учитель підводить підсумки, демонструє виставку дитячих робіт.
Додатки:
Пам'ятник писанці в місті Вижниця Чернівецької області. Разом з постаментом має три метри висоти. Для його виготовлення використовували бетон, морозостійкий плитку і природні матеріали. Розписували писанку в гуцульському стилі студенти Вижницького коледжу прикладного мистецтва.
Величезна біла писанка стоїть і в центрі села Братківці на Львівщині. За фінансових труднощів пам'ятник зводили вісім років. Висота пам'ятника — 6,5 метрів, в діаметрі яйце досягає 4 метрів. Всередині писанки Богородицю розмістили. Ідея побудови символу належить місцевому сільському голові
Гігантське яйце знаходиться в місті Коломия Івано-Франківської області. Це музей писанок у вигляді пасхального яйця. Ця споруда вважається самим писанкою в світі, яка має висоту 13 метрів. Музей володіє колекцією понад 12000 писанок, представлених з переважної більшості областей України, а також з Пакистану, Шрі-Ланки, Білорусі, Польщі, Чехії, Швеції, США, Канади, Франції, та Індії.
шанують пасхальне яйце в литовському місті Вільнюс. Незвичайну скульптуру «Маргутис», що в перекладі означає «пасхальне яйце», можна побачити в одному з скверів Старого міста. Розмальоване яйце, вагою 300 кілограмів, нагорі встановлений великої гранітної колони. Яйця Скульптура виконана з гіпсу, його висота близько двох метрів. В Яйце розфарбували великодніх традиціях, властивих литовському живопису
Писанка – один із яскравих видів декоративно-прикладного мистецтва України. Веселі писанки радують око, сприймаються як зразок високого мистецького смаку.
Історія писанок сягає в далеке минуле українського народу і пов’язана ще з язичницьким ритуалом возвеличення одвічного закону весняного відродження землі. Знамениті в усьому світі українські писанки беруть свій початок від прадавніх вірувань нашого народу.
Для Наших пращурів яйце було символом зародження життя, сонця. Найперше яйце, за легендою, мало всередині не жовток із білком, а зародок цілого світу. Розмальовані яйця присвячувалися сонцю й весні й розписувалися напередодні найбільшого свята весни.
Дослідники вважають, що українська писанка має понад 100 символічних малюнків. Наприклад, кривулька знаменувала нитку життя, вічність сонячного руху. Кривулька або безконечник — це символ початку і кінця. Тригвер або триніг символізував, на думку одних, небо, землю і повітря, на думку інших — повітря, вогонь і воду, треті вважали його символом життя людини. Четверті трактували його як символ неба, землі і пекла. Символічне навантаження мала і кольорова гама писанки. Червоний колір усимволізовував радість життя, любов, жовтий — місяць і зорі, урожай; зелений — багатство, буяння рослинного світу, його воскресіння; блакитний — чисте небо, здоров'я; бронзовий — матінку-землю; чорний з білим — пошану до померлих родичів, їхніх душ та ін.
Із запровадженням християнства змінюється поступово і символіка писанки. Вона стала символом радості і віри у Воскресіння Ісуса Христа як символу всепрощення. Для писанок були характерні такі орнаменти: решітки, віконця, клинці, вітрячки, кошики, грабельки, зірки, хрестики, павучки (символ працелюбства).
Писанки використовували як опредмечений символ кохання, даруючи їх юнці. У народній медицині ними «викачували» хвороби. Свячені писанки закопували у землю (на високий врожай), клали у домовину, у ясла для худоби. Лушпиння із писанки кидали «на щастя» на дах оселі та ін. Цікаво, щописанкарство було притаманне лише тим етнічним групам, які стали називатися українцями.