Всеосвіта

Головне меню порталу

Головне меню порталу

21 червня 2023 о 17:48
9 1

Плагіат. Авторське право VS Академічна доброчесність

Насправді, в Україні немає загальноприйнятої в науково-педагогічних колах чи визначеної законодавством практики оформлення навчально-методичних матеріалів, що відповідала б і вимогам авторського права, і нормам академічної доброчесності. Та ми маємо розуміти, що не все, що захищається авторським правом вважається плагіатом у академічних колах і не все, що Закон України «Про освіту» регламентує коректно цитувати є обʼєктом захисту авторського права.

Трохи заплутано? Давайте розбиратися разом.

Найчастіше у сучасних навчально-методичних матеріалах плагіат (у широкому сенсі розуміння дефініції) може виявлятися у привласненні концепцій та методик, використанні текстів (наукових, навчальних, художніх, фольклору тощо) без коректного оформлення цитувань, аудіовізуальних матеріалів (картинки, музичні твори, відео тощо) без оформлення посилань на першоджерела, неправомірного використання персонажів чи сюжетів художніх творів. Порушує цим автор-педагог академічну доброчесність чи право інтелектуальної власності залежить від контексту, в якому потім використовуються розроблені навчально-методичні матеріали.

05000p94-c63a-940x449.png

Автор може розробити навчально-методичні матеріали та використовувати їх виключно в навчальних цілях і тоді майже нульова вірогідність порушення ним вимог Закону України «Про авторське право і суміжні права». При цьому, якщо педагог не коректно процитував своїх колег чи не надав посилання на першоджерела інформації, то він точно порушив норми академічної доброчесності і вдався до академічного плагіату, за що має нести етичну чи іншу відповідальність відповідно до вимог до академічної доброчесності, що прийняті в конкретному навчальному закладі.

З моменту переходу автора на наступний щабель — поширення своїх матеріалів у мережі — разом із нормами академічної доброчесності у дію активно вступає авторське право. Якщо автор запозичених педагогом ідей не дозволив поширювати свої матеріали в інтернеті, то використання таких матеріалів (навіть якщо немає матеріальної вигоди) вважається плагіатом і може переслідуватися юридично.

Як тільки автор-педагог починає свій шлях підприємця, продаючи власні авторські матеріали, то він має чітко дотримуватися норм авторського права. Академічна доброчесність у цьому випадку виступає більше етичним чинником і може стати підставою для несення педагогом академічної відповідальності. Наприклад, у випадку, якщо педагог у контракті передав усі авторські права на свої методичні матеріали відповідному навчальному закладу.

Отже, навіть не маючи чітко сформульованих вимог до оформлення навчально-методичних матеріалів, озброївшись тільки нормами двох українських Законів, уже можна зробити висновок про те, як писати доброчесно.

Створюйте навчально-методичні матеріали виключно для роботи в аудиторії (фізичній чи віртуальній), діліться ними з іншими освітянами (в бібліотеках Всеосвіти чи в соціальних мережах), продавайте. Але не привласнюйте інтелектуальні надбання інших авторів — це плагіат.

Читайте також: