Тема уроку: «Підсумковий урок-композиція за творчістю
Т. Г. Шевченка».
Форма нашого уроку – стандартна, але з елементами театралізації.
На столі у мене чисте біле полотно, ще не рушник. Я хочу вам розповісти про використання вишитого рушника в укр.. народних звичаях та обрядах.
Рушник на стіні – давній наш звичай. На Україні немає, напевне, жодної оселі, котрої не прикрашали б рушниками. Хата без рушників, казали в народі, що родина без дітей. Він є своєрідною візиткою - обличчям оселі і господині.
Важливі події, народні свята й обряди немислимі без вишитих рушників. Людину рушник супроводжував протягом усього життя – і в радості, і в горі. Він символізує гостинність, на ньому підносять хліб-сіль, з ним приходять до породіллі, виряджають в далеку дорогу., шлюбують дітей і навіть виряджають людину в далеку путь.
На рушниках ми вишиваємо цілі мелодії барв. На них багато червоного кольору, який часто переплітається з чорним, радість з журбою. Та не всі вишивають тільки червоними чи чорними нитками.
Наприклад, на Київщині вишивають рослинні орнаменти. Основний червоний колір доповнюється чорним і незначною кількістю жовтого. Для Чернігівщини характерні геометричні візерунки, в яких переважають червоний та білий кольори або червоний та синій на білому тлі виробу. Фігурні зображення квітів, птахів, людей. Полтавщина славиться вишуканими рослинними орнаментами. Вишивають композиції вазонів золотистими, голубими, темно-синіми та зеленими нитками. На Волині кольорова гама стримана, основний колір – червоний, часом доповнюється вкрапленням чорного, синього або зеленого.
На Буковині, Поділлі поширеною є вишивка білим по білому, суцільним червоним, вишневим або чорним кольором. Для Львівщини колорит насичений, дзвінкий, утворений сполученням червоної, синьої, білої, зеленої, жовтої, коричневої барв.
На Гуцульщині кольорова гама базується на поєднанні яскравих контрастних барв. На території Лемківщини кольори стримані, основна червона барва з незначною кількістю темно-синьої або червоної. Іноді доповнюється зеленим, фіолетовим та жовтими кольорами.
1
Ось і сьогодні ми з вами будемо вишивати на цьому рушнику життя і долю нашого великого поета Т. Г. Шевченка. Рушник поки що чистий, бо не з’явився на світ той, кому судилося стати пророком України.
Коли ж з’явився наш пророк?
Учень. 9 березня 1814 року
В похилій хаті, край села,
Над ставом чистим і прозорим
Життя Тарасику дала
Кріпачка – мати, вбита горем.
( Виходять малий Тарас і його мати)
Мати.
Як гірко, як нестерпно жаль,
Що долі нам нема з тобою!
Ми вбогі, змучені раби,
Не маєм радісної днини,
Нам вік доводиться робить,
Не розгинать своєї спини.
Промовиш слово – і нагай
Над головою люто свисне.
І так усюди – з краю в край
Лютує панство ненависне.
Росте неправда на землі
Згорьованій, сльозами вмитій,
О любі діточки малі,
Одні залишитесь на світі!
Ну хто замінить вам мене,
Мої ви квіти нещасливі, 2
Коли безжальна смерть зітне
Мене на довгій панській ниві?
(Тарас дивиться на хату)
Тарас. У тій хатині, у раю,
Я бачив пекло… там неволя.
Робота тяжкая, ніколи
І помолитись не дають.
( Дивиться на матір і обнімає її)
Там матір добрую мою
Ще молодую, у могилу
Нужда та праця положила.
Там батько, плачучи з дітьми
( а ми малі були і голі)
Не витерпів лихої долі,
Умер на панщині!.. А ми
Розлізлися межи людьми,
Мов мишенята…
( Тарас і мати плачучи виходять)
Учитель.
Чи відомі вам епізоди з життя малого Тараса – його поневіряння після смерті батьків? ( Діти розповідають)
Учитель. Яким же кольором ми ви вишиємо перші стібки на рушнику дитинства Шевченка? ( Учениця прикріплює на рушник чорну смужку , що символізує сирітство хлопчика)
Учитель. А чи були в дитинстві Тараса радісні, світлі дні? (Прошу домашнє завдання. Виходять малі Тарас і Оксана)
Тарас. Ми вкупочці колись росли, 3
Маленькими собі любились,
Оксана. А матері на нас дивились
Та говорили, що колись
Одружимо ми їх. Не вгадали.
Тарас. Старі зарані повмирали,
А ми малими розійшлись
Та вже й не сходились ніколи.
(обоє виходять)
Учитель. Було тоді Тарасику 13 років. Радісними, світлими були ті дні, коли він служив в управителя Яна Димовського, який допомагав йому пізнати світ, не забороняв малювати і познайомив з художниками-аматорами. Шевченко завжди з вдячністю згадував свого доброго добродійника.
(Вишиваємо червоний візерунок)
Учитель. Прошу згадати, які ж були подальші події в житті юного Шевченка (переїзд панської сім’ї 1829 р. у Вільно). Розлука з рідним краєм тривала довгих 14 років. ( Учень розповідає. На рушнику вишиваємо чорний візерунок).
Учитель. Як жилося Тарасові в Петербурзі? Які настрої переважають у його житті і цей час?
( Учень розповідає. Вишиваємо червоний візерунок)
Учитель. Але, незважаючи на радісні події в петербурзький період життя, думи поета про Україну стають «на папері сумними рядами». Життя на чужині гнітило поета. І ось настав 1843 р, коли Шевченко вперше після довгої розлуки відвідав Україну. І що ж він побачив на рідній землі?
( Учень розповідає. Вірш « І виріс я на чужині»)
Учитель. Друга поїздка в Україну відбулася 1845 року… Що приніс цей рік Шевченкові? (Учень Розповідає)
Шевченко багато їздив по Україні, часто зустрічався з селянами і скрізь бачив нестерпні муки свого поневоленого народу. Прошу, як ви підготовили домашнє завдання .
(Виходять селяни з косами, граблями. Серед них і Шевченко.)
Дід. Тяжка наша доля у кріпацькому ярмі, Тарасе! 4
Селянин. Пани-кати… Латану свитину з каліки
Знімають, з шкурою знімають,
Бо нічим обуть княжат недорослих!
Дівчина. …а он розпинають
Вдову за подушне, а сина кують,
Єдиного сина, єдину дитину,
Єдину надію ! в військо оддають!
Жінка.
… а онде під тином опухла дитина,
Голоднеє мре, а мати пшеницю на панщині жне.
Дід. Чи Бог бачить із-за хмари наші сльози, горе?
Давчина. Чи довго ще на сім світі катам панувати ?
Шевченко. (задумливо)
Схаменіться! Будьте люди.
Бо лихо вам буде.
Розкуються незабаром заковані люди.
Настане суд, заговорять і Дніпро, і гори!
І потече сторіками кров у синє море дітей ваших…
Селянин. Єх, Тарасе, не доведуть тебе до добра такі вірші.
Шевченко. А що мені буде ?
Селянин. У москалі оддадуть!
Шевченко . Нехай!
(Входять жандарми і заарештовують Шевченка. Селяни сумно хитають головами. З’являється слідчий, а селяни йдуть зі сцени.) 5
Слідчий. У вірші під назвою « Сон» зухвало описується його імператорська величність, у своїх крамольних віршах ви зневажаєте її величність, виливаєте всю свою жовч. Як це там…не можу пригадати…Смеркалося…огонь…огнем…
Шевченко.
Я нагадаю!
Смеркалося… огонь огнем
Кругом запалало,-
Аж злякався я… «Ура! Ура!
Ура!» - закричали.
Слідчий.
Припинити! (Читає наказ)
Государ імператор височайше повеліває: призначити Шевченка в окремий Оренбурзький корпус з правом вислуги під найсуворіший нагляд з забороною писати й малювати.
(Жандарми виводять Шевченка). (На рушнику вишиваємо чорний візерунок).
Учитель.
І знову довга розлука з рідним краєм… Тяжка солдатська служба, постійний погляд, заборона писати й малювати, страждання й біль за рідною Україною, хвороба… Але поет не просить помилування, з – під його пера з’являються рядки: «Караюсь, мучуся, але не каюсь…»
Він пише і малює незважаючи на заборону.
Які поезій періоду заслання ви знаєте? Які основні мотиви в них звучать? (Учень розповідає)
(Учні читають поезії «Лічу в неволі дні і ночі», «Сонце заходить, гори чорніють», «Ой гляну я, подивлюся» та інші).
Які тони переважають у цих поезіях і в душі Т. Шевченка? (Сум, тривога, туга)
(Кладеться чорний візерунок на рушник)
6
Учитель.
Упродовж всього життя гріла Т. Шевченка єдина, гаряча і вірна любов до своєї знедоленої України і її народу. Вона – в кожному рядку його поезії. Це і « Світе ясний, світе тихий», « Мені однаково» та ін..
Учитель.
Мрія Тараса про вільне ,щасливе життя своїх знедолених земляків втілена в багатьох творах. Це вірші і «Сон», « І Архімед, і Галілей», « Ісаія. Глава 35». Пригадайте які ще?
(Учні читають уривки з поезій « Заповіт», « І виріс я на чужині», « Іноді сниться під горою».)
А зараз я вам пропоную розв’язати кросворд « Шевченківський»
По горизонталі
1.Один з керівників гайдамацького повстання .( Гонта)
2. Старша сестра Тараса. (Катерина)
3. « Ми не лукавили з тобою,
Ми просто йшли; у нас нема
Зерна неправди за собою.
Ходімо ж ,доленько моя . ( Доля)
4. Сатирична поема Т. Шевченка. ( « Сон»)
5. Назва поеми, головний герой якої професор Празького університету Ян Гус. (« Єретик»).
6. Затихло все, тільки …… та соловейко не затих.
7. Прізвище першого кохання поета ( Коваленко)
8. Назва розділу поеми « Гайдамаки». ( «Галайда»)
9.Персонаж драми « Назар Стодоля» ( Кичатий)
10. Російський поет, якому Шевченко присвятив поему « Катерина».
( Жуковський)
11. Ім’я головної героїні з поеми « Наймичка ( Ганна) 7
12. Ім’я старшого брата Шевченка. ( Микита).
По вертикалі
13. Яка збірка поезій вийшла 1840 року? ( « Кобзар»)
14. Звідки слова: « За що мене, як росла я , люде не любили? За що мене, як виросла, молодую вбили? ( « Лілея»)
15. Звідки слова: « Кохайтеся, чорнобриві, та не з москалями… ( Катерина»)
16. Поема Шевченка (тяжка жіноча доля) ( « Наймичка»)
17. За формою « Заповіт»- це (монолог)
18. Композитор, автор музики до « Заповіту» ( Гладкий)
19. Місто, у якому поховано поета ( Канів)
20. Звідки слова: «Тяжко – важко в світі жити сироті без роду; нема куди прихилиться, - хоч з гори та в воду…» («Думка»)
- « Реве та стогне Дніпр широкий, сердитий вітер завива»- слова з балади (« Причинна»)
- По діброві вітер виє, гуляє по полю, край дороги гне…. до самого долу.
- Повість, написана російською мовою. («Художник»)
- Доповніть прислів’я: «Хто з Шевченком знається, той розуму набирається».
Учитель.
А зараз прошу відгадати, що зображено на поданих ілюстраціях?
(Показую ілюстрації)
Учитель.
Але не судилося Шевченкові не тільки побачити свій край вільним, але й дожити до жаданої реформи 1861 року. Смерть Шевченка була тяжкою втратою для України. 12 березня 1861 року відбувся похорон поета в Петербурзі на Смоленському кладовищі.
Трапилося те, чого боявся Тарас. Чужа земля прийняла його тіло. Будучи в 1845 році на Україні, молодий Шевченко заповідав: (що?)
Як умру, то поховайте,
Мене на могилі,
Серед степу широкого, 8
На Вкраїні милій.
Але друзі виконали заповіт поет.
(Учень розповідає про перепоховання тіла поета в Україні)
Про самого Т. Шевченка і про його твори люди склали багато прислів’їв. Може вам відомі деякі з них? (Прислів’я називають учні)
Учитель.
Ми вишили наш рушник. І що ж бачимо? Бачимо, що чорні кольори тяжкої долі Шевченка переплітаються з червоними кольорами всенародної любові та шани.
Закінчилося життя нашого генія і почалися безсмертя, слава і вічна пам’ять, які пронесуть у своїх серцях живі й ненароджені земляки поета в Україні і поза її межами.
На оновленій нашій землі живе і вічно житиме в народі пам’ять про великого Кобзаря, геніального сина України, поборника святої правди. Ми повинні частіше оглядатися назад, щоб не забувати ту важку дорогу злигоднів і боротьби, яку здолав наш народ, і «незлим тихим словом» згадувати провісників нового життя. Тарас був одним із них, народним пророком, титаном духу. Мрії Кобзаря завершилися на його рідній землі, на нашій з вами Батьківщині. І ми можемо з повним правом сказати:
Провіснику волі, великий титане,
Справдилися думи пророчі твої.
Приймай же данину любові ішани
Од вольних народів нової сім’ї.
А на завершення я б хотіла зачитати вам такі строфи вірша.
Пам’яті Тараса (Г. Пахолюк)
- Шумить Дніпро тепленький вітер віє,
І сонечко сліпуче пломенить,
А над Дніпром могила височіє
То наш сирітка ліг, щоб одпочить.
- Ідуть роки,несуть тяжке минуле,
Знедолене Тарасове життя.
Твій «Заповіт» люди не забули,
В пошані кожного твоє їм’я.
9
- Тарасе, батьку! Нині торжествуєм!
На Україні нові дзвони б’ють.
Твій голос ми крізь довгі роки чуєм,
Твої слова нам сили додають.
- Були часи – жили ми у руїнах
І у кайданах гинув людський гнів
Та вдарив грім! Воскресла Україна!
І є вже вільною, як ти колись хотів!
