28 грудня 1895 року Вільгельм Конрад Рентген виступив із першим повідомленням про головне відкриття в своєму житті - X-випромінювання, коли йому було вже 50 років, перед вюрцбурзьким фізико-медичним товариством. Рентген розповів, як можна отримати нові промені за допомогою трубки Гітторфа або іншого подібного приладу. Оскільки фізика газового розряду тоді була ще недостатньо досліджена й природа нових променів надалі залишалася загадковою, вчений назвав їх «Х-променями».
Вільгельм Конрад Рентген (27 березня 1845 - 10 лютого 1923) - відомий німецький фізик. Перший лауреат Нобелівської премії з фізики. На його долю випало відкриття, без якого не могла з'явитися сучасна фізика. Це рентгенівські промені. Він відкрив їх у 1895 році та назвав це явище короткохвильовим електромагнітним випромінюванням. Це відкриття мало величезний вплив на подальший розвиток фізики, зокрема привело до виявлення радіоактивності. Перша Нобелівська премія з фізики 1901 року була присуджена Рентгену. Він сприяв швидкому практичному застосуванню свого винаходу у медицині. Конструкція створеної ним першої рентгенівської трубки лежить в основі сучасних приладів.
Під впливом пануючого вчення про ефіри - Рентген схилявся до того, що мова йде про поздовжні хвилі в ефірі: на відміну від світлових і електричних хвиль, які вважали поперечними хвилями. Як зауважив його учень Йоффе, це була єдина помилка, якої припустився Рентген. Природу відкритих Рентгеном променів пояснили ще за його життя. Вони виявилися електромагнітними коливаннями, подібними до світла, але з частотою коливань у багато тисяч разів більшою і з меншою довжиною хвилі. Вони утворюються шляхом перетворення енергії при зіткненні катодних променів зі стінкою трубки, причому не важливо, чи складається вона зі скла або металу, і поширюються довкола зі швидкістю світла. Невдовзі відкриті Рентгеном промені стали застосовувати у різних галузях - передусім, у медицині. Вже у 1896 році доцент Берлінського університету, фізик Вільгельм використовував їх для діагностики переломів у Берлінському військовому госпіталі.
Через рік після відкриття Рентгеном Х-променів він отримав лист від англійського моряка: "Сер, з часів війни у мене в грудях застрягла куля, але її ніяк не можуть видалити, оскільки її не видно. І ось я почув, що Ви знайшли промені, завдяки яким мою кулю можна побачити. Якщо це можливо, вишліть мені трохи променів в конверті, лікарі знайдуть кулю і я вишлю Вам промені назад". Звичайно, у Рентгена був легкий шок. Відповідь його була такою: "В даний момент я не маю такої кількості променів. Але якщо Вам не важко, вишліть мені свою грудну клітку, я знайду кулю і відішлю Вам її назад".
Хоча Рентген мав інженерну освіту, він не брав участі у використанні відкритих ним променів на практиці й не отримував за це коштів. Він також відмовився запатентувати своє відкриття, оскільки вважав, що воно має належати всім. Через чотири роки після свого відкриття вченого запросили до Мюнхенського університету. Там В. Рентген і залишався до кінця життя, відхиляючи численні почесні пропозиції. Він прагнув займатися тільки наукою.
https://www.sites.google.com/site/cikaviistoriifizikiv/saharov-a-d
