По луках срібло, по стежках роса
По луках срібло, по стежках роса.
Яка навколо, господи, краса!
Ліси мовчать, заквітчані в туман.
І ранок свій розвіює дурман.
Ніхто ще тут не топтав трави.
Пташки ще сплять. І світ такий, як ти.
Такий ясний, такий глибокий, чистий,
А день іще - як аркуш паперово-білий.
Вже сонце встало, золотом горить.
І все довкола ожива за мить.
Ліна Костенко
Власні світлини
