Період 1015–1019 рр. у Київській Русі — це час гострої міжусобної війни між синами Володимира Великого, що розгорнулася одразу після його смерті. Це один із найбільш драматичних епізодів початку XI ст., коли держава опинилася на межі розпаду.
📜 Передумови
Володимир Великий (980–1015) мав багатьох синів від різних дружин і наложниць — за літописами, понад десять.
Старші сини керували окремими удільними землями:
Святополк — у Турові (Пінськ і Турівщина),
Ярослав — у Новгороді,
Борис — у Ростові,
Гліб — у Муромі,
Мстислав — у Тмутаракані тощо.
Уже за життя Володимира між синами починалися суперечки, а найбільше загострилися стосунки між Святополком і батьком.
⚔ 1015 рік — смерть Володимира та початок боротьби
15 липня 1015 р. Володимир помер у Берестові (поблизу Києва).
Київ швидко зайняв Святополк Володимирович (пізніше в літописах — “Окаянний”), який сидів у в’язниці, але незадовго до смерті батька був звільнений.
Святополк прагнув закріпити владу, усунувши братів, які могли кинути йому виклик.
☠ Вбивства братів (1015)
Борис повертався з походу проти печенігів, коли дізнався про смерть батька. Він не став збирати військо проти Святополка, але був убитий за його наказом (у річці Альті).
Гліб, викликаний у Київ нібито хворим батьком, був по дорозі зарізаний власним кухарем за наказом Святополка.
За пізнішими джерелами, загинув також Святослав Деревлянський, ще один брат.
Ці події стали основою для культу святих Бориса та Гліба — перших руських святих-страстотерпців.
⚔ 1016 рік — перша війна Ярослава і Святополка
Ярослав Володимирович, князь новгородський, відмовився визнавати владу Святополка.
Новгородці підтримали Ярослава, виділивши йому воєнну дружину (включно з варягами).
Восени 1016 р. на річці Альті відбулася битва між Ярославом і Святополком.
Святополк був розбитий і втік до Польщі, до свого тестя Болеслава I Хороброго.
Ярослав став великим князем київським.
🌍 1017 рік — правління Ярослава в Києві
Ярослав розпочав упорядкування Києва, зміцнення міських укріплень.
Відновлювалися відносини з Візантією та західними сусідами.
Але Святополк не полишав спроб повернути престол.
⚔ 1018 рік — польський похід Болеслава I
Болеслав Хоробрий зібрав військо (поляки, німецькі найманці, печеніги) і разом зі Святополком рушив на Київ.
14 серпня 1018 р. на річці Буг відбулася битва між військами Ярослава і Болеслава. Ярослав зазнав поразки і втік до Новгорода.
Болеслав і Святополк увійшли в Київ.
Болеслав захопив багатства та вивів із собою до Польщі князівну Предславу (сестру Ярослава) і багатьох полонених.
Польський союзник невдовзі залишив Київ, і Святополк залишився без сильної підтримки.
⚔ 1019 рік — вирішальна битва і загибель Святополка
Ярослав зібрав нові сили в Новгороді, у тому числі варягів.
Осінь 1019 р. — на річці Альті відбулася вирішальна битва Ярослава зі Святополком.
Святополк зазнав нищівної поразки й утік до печенігів, де й помер у невідомих обставинах.
Ярослав остаточно став великим князем київським.
📌 Значення подій 1015–1019 рр.
Династична криза показала вразливість Київської Русі перед міжусобицями.
Польське втручання засвідчило, що Русь була втягнута в ширшу європейську політику.
Культ Бориса і Гліба мав велике значення для християнської свідомості Русі.
Влада Ярослава почалася з випробувань, але згодом його правління стало одним із найуспішніших.
