Історію першого кохання молодого Павла Тичини розповідає картина Михайла Жука "Чорне і біле", написана у 1912-1914 роках у стилі модерн. Художник був вчителем Тичини під час його навчання в Чернігівській духовній семінарії і знав історію нещасливої любові підопічного.
"Це той період, коли писалися "Сонячні кларнети", найвидатніші поезії Тичини, - розповів помічник генерального директора Мистецького Арсеналу Олексій Ананов. - Саме Інні Тичина присвячує свій вірш "Панно Інно". Такий трикутник - Інна закохана у Тичину, Тичина закоханий у Поліну, а Поліна не відповідає йому взаємністю.
Михайло Жук, пишучи цю роботу, обрав Поліну і Павла прототипами героїв. Фактично це їхні портрети. Вони зображують чорного і білого янголів, а квіти довкола - це посилання до саду Михайла Коцюбинського, в якому збирався весь цвіт чернігівського літературного життя. Саме у цьому саду зустрічалися і Жук, і Тичина, і сестри Коновал".
Хлопець насолоджується чарівними звуками сопілки. Задума й стриманість на ніжному личку юнки. Його півпостать охоплюють широкі чорні крила, а її - білі. Створюється враження, що вони повільно і невпинно рухаються до нас.
