Оздоровчі системи – це комплекс спеціальних заходів і дій, спрямованих на збереження, зміцнення і відновлення здоров’я. Це теоретичні та практичні поради щодо здорового способу життя.
Оздоровчі системи забезпечують:
- зміцнення кісток та м’язів;
- підвищення опірності організму інфекційним хворобам, впливу несприятливих погодних умов, стресам;
- зниження ризику розвитку серцево-судинних захворювань;
- покращення сну і травлення;
- підвищення працездатності;
- уповільнення процесів старіння.
Під час розвитку суспільства формувалися різні погляди на здоровий спосіб життя. Тому в різних країнах виникли різні оздоровчі системи, які умовно поділяють на традиційні та сучасні.
Традиційні системи розвивалися в епоху античності, коли основою були цілісні уявлення про здоров’я. Такі системи поширилися по всьому світу з країн, які мають культуру, що розвивалася довго і безперервно. Початок до розвитку традиційних оздоровчих систем йде з Китаю та Індії. Тому всі вони спрямовані на досягнення гармонії людини як внутрішньої, так і з навколишнім світом. Адже антична освіта передбачала навчання культурі здоров’я, а методи навчання ґрунтувалися на принципах гармонії.
До традиційних оздоровчих систем відносять йогу, ушу, цигун. Йога є методом самовдосконалення людини, гармонізації фізичного здоров’я і духовної краси людини, сприяє вдосконаленню самоконтролю. Йога включає також поради щодо дихання, харчування, фізичних вправ.
Ушу – бойові мистецтва з метою самозахисту, оздоровлення та самовдосконалення.
Цигун – мистецтво саморегуляції енергії, яке використовують для профілактики деяких захворювань, покращення фізичних та моральних якостей людини.
Сучасні оздоровчі системи з’являються в країнах з молодою культурою, і час їх існування ще невеликий. До сучасних систем оздоровлення відноситься загартовування – система гігієнічних заходів з використанням природних чинників: сонця, повітря і води.
Дієтотерапія також є оздоровчою системою. За використанням такого оздоровчого комплексу проводять добір оптимального набору продуктів відповідно до фізіологічних особливостей і рухової активності.
Масаж – спеціальні прийоми дозованого розтирання тіла пацієнта руками чи за допомогою спеціальних апаратів.
Фітотерапія використовується з давніх-давен і у системі здорового способу життя займає не останнє місце. При застосуванні фітотерапії використовуються властивості лікарських рослин.
Ароматерапія – використання ефірних олій, фітонцидів рослин тощо.
Арт-терапія – лікування засобами мистецтва: образотворчого, музичного, танцями тощо.
Кольоротерапія – використання позитивного впливу деяких кольорів на організм людини.
Анімалотерапія – лікування за допомогою тварин, наприклад, дельфінотерапія допомагає зняти психологічну напругу, а іпотерапія (кінь) сприяє розвитку рухливості, відчуття рівноваги та координації рухів.
Оздоровчі системи можуть включати в себе такі компоненти:
- фізичні вправи і гімнастичні комплекси;
- правила раціонального харчування;
- різні види єдиноборств і масаж;
- купання в крижаній воді й відвідування лазні;
- моральні постулати й певні психологічні принципи;
- комплексні правила забезпечення здорового способу життя.
Оздоровчі системи можна підрозділити також на науково обґрунтовані й народні. Перші з’явилися в результаті застосування теоретичних наукових знань, а другі сформовані в процесі народної практики. Сучасні науково обґрунтовані оздоровчі системи побудовані на наукових знаннях з психології й фізіології людини, враховують її вік, стать, індивідуальні особливості.
