Всі люди, народжені без фізичних недоліків, з’являються на світ однаковими. Будь-яка дитина, якщо дати їй те що потрібно і коли потрібно, виросте тямущою і з твердим характером.
Головне не пропустити етап раннь
ого розвитку дитини, що, на думку японського вченого
Масару Ібука, попередить появу нещасних дітей.
Методика Масару Ібука
Передбачає вчення маляти буквально ще до того, як він народиться. Майбутній мамі потрібно чи не відразу після зачаття крихітки слухати приємну музику, дивитися на красиві витвори мистецтва, читати вголос, малювати, гуляти і отримувати позитивні емоції. Масару Ібука вважає, що ранній розвиток не повинен ставити перед собою мету — виховати геніїв, що головна мета раннього розвитку — дати дитині хорошу освіту і виховання. І з ним може погодитися кожен з вас.
Система Масару Ібука стала популярною не лише в Японії, але і далеко за її межами. Ібука випустив книгу «Після трьох вже пізно», в якій доводить, що з народження до трьох років відбувається закладання основ, а засвоєні в цей період знання залишаються на все життя.
Головний принцип японського початкової освіти — кокоро, тобто «принцип серця». За ним, початкова школа має не стільки дати дитині знання та вміння, скільки сформувати характер.
Японія
Японські діти йдуть до школи в повних 6 років. У початковій школі (1-6-й класи) їм викладають японську та англійську мови, математику, фізкультуру, музику, природничі науки, етикет, малювання і технології. Різні предмети викладають різні вчителі. Також дітей вчать японському мистецтву: правильно використовувати чорнила на каліграфії і розбиратися в хайку — жанрі традиційної національної поезії.
Індія
У молодшу школу діти в Індії йдуть у 3-4 роки і вчаться до 6-7-річного віку. Дитячих садків тут немає, а дошкільна (у нашому розумінні) і початкова освіта об’єднані. Тривалість одного заняття — 35 хвилин. У молодшій школі викладають хінді, англійську мову, математику, читання та природничі науки (хімію, фізику, біологію). Оцінки не ставлять, але вчитель пише свої коментарі та рекомендації червоною ручкою в робочих зошитах. Особливість індійських класів — велика кількість учнів. Клас, у якому навчаються 60-70 дітей, — звичне явище.
Польща
Початкова освіта в Польщі триває 6 років. Вона ділиться на два трирічних етапи. Рання шкільна освіта — для дітей у віці 7-9 або 6-8 років. Усі заняття тут проводять у формі інтегрованого навчання — без поділу на предмети. Хіба що іноземну мову, музику і фізкультуру іноді викладають вчителі-предметники.
Перші роки польської школи спрямовані на те, щоб дитина навчилася комунікувати, дружити, співпереживати, допомагати іншим і не боятися викликів та проблем.
Фінляндія
Зазвичай фінські діти йдуть до школи в 7 років, а початкова освіта в них триває з 1-го по 6-й клас. Із 1-го класу діти починають вчити фінську мову, читання, математику, природознавство, музику, мистецтво, працю, фізкультуру. Із 3-го класу до них додають англійську мову, з 4-го — ще одну іноземну на вибір. При цьому чіткого поділу на предмети немає. Уроки математики, рідної мови і музики цілком можуть бути інтегровані в одне заняття. У Фінляндії немає типових класних кімнат. Там навчаються в приміщеннях, де може взагалі не бути столів, а тільки килими та м’які подушки. А в класах, де все ж є парти, вони обов’язково легкі та мобільні, щоб діти могли переміщати їх і працювати в групах, обличчям один до одного.
Україна
Нова українська школа – це ключова реформа Міністерства освіти і науки. Головна мета – створити школу, в якій буде приємно навчатись і яка даватиме учням не тільки знання, як це відбувається зараз, а й уміння застосовувати їх у повсякденному житті.
НУШ – це школа, до якої приємно ходити учням. Тут прислухаються до їхньої думки, вчать критично мислити, не боятись висловлювати власну думку та бути відповідальними громадянами. Водночас батькам теж подобається відвідувати цю школу, адже тут панують співпраця та взаєморозуміння.
Таким чином, ми можемо побачити, що не існує однотипної універсальної системи навчання. Кожна країна, школа, вчитель обирає на його думку найефективнішу систему навчання. При цьому слід пам'ятати головне: ми - вчителі, вихователі, в жодному разі не маємо права нашкодити дитині!
