Минають дні.
Осінні. Променисті.
Летять.
Сухим листком у цьому падолисті...
Минають.
Як тумани. До обіду.
І крутять пір'ям, не лишивши свого сліду.
Минають дні.
І осінь ця минає...
А хтось, ще літо ,до цих пір ,собі шукає.
Вдивляюся у хмари безголосі,
А там -- лиш дощ .І краплі босі-босі...
Вдивляюся у сад. А там так тихо...
Рапаті ябка у траві --- остання втіха.
Сумні ворони на гілкàх такі безбарвні,
І бачу привид по-між них... То все уявно...
Минають дні.
Минає осінь. Я минаю.
Листком багряним в світі білому блукаю...
19.10.2021
Людмила Галінська
