3 давніх-давен наша Україна славиться величними традиційними святами й обрядами. Кожен, хто не черствіє душею, хто сповнений любові доброти до української спадщини, повертається до традицій свого народу. Одним iз свят, яке завжди відзначали нaшi батьки, діди, прадіди, було велике зимове свято, особливо важливе для молоді — день Андрія.
В народі говорили: «Зима прийшла і празничків привела». І дійсно: взимку ледь не кожного дня — свято. Однак з-поміж усіх «празників» день Андрія Первозваного (13 грудня) був одним з найочікуваніших і найвеселіших. Недарма подекуди його називали ще «великими вечорницями».
Це свято відзначається 13 грудня i вважається днем пам'яті мученицької смерті одного iз дванадцяти апостолів Христових — Андрія Первозванного. За церковними легендами святий проповідував християнство у Скіфії й дійшов аж до Києва, де на одному з пагорбів поставив хрест i сказав: «Чи бачите гори ці? Повірте мені, на них засяє благодать Божа». Згодом там, де він установив хрест, було споруджено Андріївську церкву.
День Андрія Первозванного — найцікавіший. Від нього вiє чарівною староукраїнською стихією.
Традиційно, з нагоди цього свята, у Ганачівському ЗЗСО І-ІІ ст.відбулися Андріївські вечорниці, які підготували учні 5-7 класів під керівництвом вчителів Голодняк Л.І та Волошин І.Є. Учні підготували дійство, в якому поєднали минуле та сучасне століття. Юні актори ворожили, танцювали, співали, колядували, розважалися, а на завершення частували усіх присутніх варениками та солодощами з узваром.
