Ми, педагоги, часто ловимо себе на думці: потрібно придумати щось нове. Нові картки, нові презентації, нові вправи...
Але з часом я зрозуміла одну просту річ: дітям набридає не матеріал. Їм набридає однаковий спосіб взаємодії з ним. Саме тому, створюючи будь-яку вправу, я завжди думаю не лише про її зміст, а й про те, скільки різних способів використання вона може мати.
Сьогодні хочу показати один із таких прикладів — Who Am I? Guess the Profession by Emoji.
https://vseosvita.ua/learning/app/10082-4002120-48794c5716ad
Дитина крутить колесо, і випадково з'являється набір емодзі, який підказує певну професію. Після відповіді відкривається правильний варіант — професія, також виконана у стилі емодзі. Одна й та сама професія може випадати кілька разів, але щоразу діти взаємодіють із нею по-різному.
Ось кілька способів, як можна грати й навчатися, використовуючи цю вправу.
Гра 1. Ким я стану в майбутньому?
Дитина крутить колесо й отримує випадкову професію. Після цього можна поговорити:
Чи хотів(ла) б ти працювати за цією професією?
Що робить ця людина?
Чому ця професія важлива?
Так випадкова картинка стає приводом для цікавої розмови, розвитку мовлення та критичного мислення.
Ще один принцип, який я активно використовую на заняттях із дошкільнятами, — білінгвальний підхід. Ми абсолютно природно поєднуємо українську та англійську мови: можемо поставити запитання українською, а відповідь очікувати англійською, або навпаки. Діти швидко звикають до такого формату й не сприймають зміну мови як щось складне чи незвичне — для них це стає частиною гри.
Гра 2. Крокодил
Дитина крутить колесо, але інші не дивляться, яка професія випала. Тепер її потрібно показати без слів.
Найцікавіше починається тоді, коли одна й та сама професія випадає кільком дітям. Кожен показує її по-своєму. Саме так діти бачать, що одну й ту саму ідею можна передати десятками різних способів.
Гра 3. Хто я?
Роздруковуємо картки з емодзі-професіями. Після того як колесо визначило професію, картку прикріплюємо дитині на лоб так, щоб вона її не бачила.
Тепер можна ставити запитання, а група відповідає лише «Так» або «Ні».
Так звичайне відгадування перетворюється на справжній квест, який тренує логічне мислення, уміння ставити запитання та аналізувати відповіді.
Гра 4. Професія і предмет
Поруч лежать різні предмети або картки з предметами. Дитина крутить колесо. Тепер потрібно швидко знайти предмет, який підходить саме до цієї професії.
Кухар шукає каструлю. Художник — пензлик. Пожежник — шолом. Поліцейський — свисток.
Так діти одночасно повторюють і професії, і тематичну лексику. А коли до навчання додається рух, мозок отримує ще більше підказок для запам'ятовування.
Як технічно створена вправа?
Вправу створено в конструкторі «Колесо Фортуни», адже елемент випадковості завжди додає азарту та підтримує інтерес дітей.
У вправі використано два сектори. У першому — набір емодзі, які зашифровують професію. У другому — правильна відповідь. Оскільки вправа розрахована насамперед на дошкільнят, замість написаних слів я використала зображення професій.
Щоб гра виглядала цілісно й гармонійно, усі ілюстрації професій у полі відповіді також виконані в стилі емодзі. Завдяки єдиній візуальній стилістиці дитина не відволікається на різні формати зображень, а повністю зосереджується на виконанні завдання.
Коли діти відгадують, показують, рухаються, сміються, ставлять запитання, шукають предмет і знову зустрічають це саме слово в іншій грі — вони проживають новий досвід. Для мене саме в цьому і полягає цінність хорошого навчального матеріалу.
Бо одна вдала вправа — це не одна гра.
Це десятки різних можливостей навчатися через гру.
Конструктор вправ #12
