Часом у мене складається враження, що у школі в підвалі, як у найкращих фільмах жахів, живе монстр, якому вчителі щодня повинні приносити жертву із безкінечних, ну просто дуже потрібних, без яких планета зійшла б зі своєї орбіти та зіштовхнулася з Місяцем, Папірців. Шановне Міністерство освіти і науки України, та в цих паперах захлинутися можна. Ви можете собі уявити скільки страждає лісів хоча б через одного середньостатистичного вчителя. Колись я навіть підрахувала скільки листів в мене витрачається протягом одного навчального року. За один семестр – п’ять пачок паперу по 500 листів кожна. Скільки кілометрів лісу обслуговує одну мене? А вчителів сотні тисяч, які вчать дітей дбати про охорону природи.
Надмірна кількість документів – це одна сторона медалі, а є й інший бік цієї повинності, він ще безглуздіший. Яка ж мета цієї купи? Ніхто цього не знає. Навіть Міністерство не дасть вам логічно обгрунтованої відповіді. Звісно ж ми, нібито, різними конкурсами, заходами й т.і. сприяємо вихованню міфічних якостей школяра: бути патріотом, милосердним до ближнього, співчутливим, любити природу й не шкодити їй й тому подібне. Справа в тому, шановні батьки, відділ освіти стверджує, що основна функція вчителя, не повірите, це навчати дітей свого предмету. А виховувати повинні батьки вдома, адже вони спілкуються зі своїм чадом кожного дня по кілька годин протягом всього життя на одинці, а не 45 хвилин раз чи два на тиждень разом із купою інших дітей, яким теж потрібно приділити увагу. Тож я навіть фізично не можу виконати цю функцію освіти, оскільки першочергово слідкую за тим, що правила української мови були надійно засвоєні й мали змогу перевіритися на практиці.
Проаналізувавши електронну адресу школи та кількість надходження різноманітних листів щодо проведення різних декад, місячників, тижнів БЖЮ, акцій, конкурсів, предметних олімпіад, це ще не все. Адже ми не повинні забувати про річницю з дня народження як не письменника, так якогось архітектора, чи лікаря, чи науковця та й історичні дати теж ніхто не відміняв: як не День боротьби з цукровим діабетом так День боротьби за ліквідацію бідності. Можна дійти висновків, що за один місяць 30/31 календарних днів, з яких 22 навчальних до школи надходить більше ніж 30 листів з вимогами надіслати інформацію з підтверджуючими матеріалами та фотозвітом з приводу виконання всього вище зазначеного безладу. Звідси логічне запитання: «Коли все це виконувати вчителям з учнями? Уві сні? В паралельному світі, де час стоїть на місці? А як же ефективність навчання та підготовка до ДПА та ЗНО? Якщо навчальний заклад перетворюється в якесь фотоательє проведених заходів.
Що ж, надіюся, що аргументи більш ніж переконливі, адже не лише учні беруть участь в цьому довгостроковому марафоні, а й їхні тренери-вчителі, яким немає часу перевести подих, не те, що якісно підготуватись до уроку.