З 4 по 8 жовтня в нашій гімназії проходив тиждень протидії боулінгу. Учні 8-Б класу вирішили, що найкращий спосіб протидіяти образам, насмішкам та насильству між учнями, – це повчальний. Тому вони завзято створювали історії та повчальні казки, які умовно назвали «ПРИТЧІ». Ці історії вчать поважати один одного, думати про почуття іншої людини, прораховувати наслідки своїх дій.
Діти задумались, що таке добро і зло, чесність , любов до ближнього, взаємність. Деякими своїми «притчами» учні 8-Б класу вирішили поділитися з учнівством:
Всесвіт як модель життя
Десь в іншій галактиці існує безліч різних планет. Усі вони різні за розмірами, екологією, кількістю супутників. Наприклад, на планетах, де ростуть рослини та дерева, завжди затишно і світло. Але також у тій галактиці, крім планет, є астероїди. Часто вони врізаються у планети. Іноді астероїди згорають, перш ніж долетіти до планети. А іноді, якщо у планети немає захисної атмосфери, дрібні астероїди врізаються в поверхню планети та залишають рани – кратери. А якщо астероїд буде великий, то він і взагалі може зруйнувати планету…
Якщо провести аналогію з з людськими взаємовідносинами, то це виглядає так: в світі є сильні люди, а є вразливі. Їх може «зруйнувати» образливе слово, не говорячи про булінг.
Тож, спілкуючись з оточуючими, треба бути «екологічними» перш за все для себе, як длядостойної особистості. (Усенко Злата)
Зім’ятий аркуш
Колись моя мама вирішала поговорити зі мною на тему булінгу. Вона взяла аркуш паперу і попросила мене говорити образливі речі про нього. З кожним моїм словом мама м’яла аркуш. Під кінець він був повністю зім’ятий та став схожий на м’ячик. Потім вона сказала мені вибачатися перед ним. При кожному моєму вибаченні вона розгортала його, поки аркуш знову не повернувся у початковий розмір. Але він не вирівнявся, а залишився пошкодженим та нерівним. Мама сказала: «Бачиш, скільки б разів ти не вибачалася перед людиною, як раніше вже не буде». (Бреславець Яся)
Сила добрих справ
Був собі хлопчик, який не мав друзів. Через це він знущався над іншими дітьми. Він мріяв про справжнього друга, але через те, що він ображав інших, ніхто не хотів із ним дружити. Колись він йшов своїм шляхом та почув чийсь крик. Він швидко рушив у бік звуків і згодом побачив, як два старші хлопці ображали маленького хлопчика. Він сміливо кинувся на допомогу та врятував малечу. Той подякував йому та запропонував дружити. І тоді рятівник зрозумів, що, якщо творити добро людям, то його не будуть його уникати. Так цей хлопчик став робити більше добрих справ: допомагав іншим, заступався за слабких тощо. Із кожним таким випадком у нього ставало все більше друзів. (Максим Петрашко)
