Давайте знайомитись!
Вітаю всіх відвідувачів мого блогу!
Мене звати Ломакіна Світлана Анатоліївна, працюю вихователем у ДНЗ №6 «Теремок» Козятинської міської ради. Взагалі я почала працювати з дітьми з 1995 року, з 2018 року живу та працюю в Козятині.
Я - мама трьох діток.
В даний час здобуваю вищу освіту у Вінницькому державному педагогічному університеті ім. Михайла Коцюбинського. Факультет дошкільної, початкової освіти імені Валентини Волошиної. Кафедра дошкільної та початкової освіти. Спеціалізація: інклюзивна освіта.
До цього кроку мене спонукало спілкування з одною сонячною дитиною, коли я працювала в інклюзивній групі. Маючи вади м'язового характеру, вона показала, що радість ніхто не відміняв, Досвід, який я здобула, спілкуючись з нею, неоціненний.
Мені дуже подобається вчитися. Хоча це досить непросто :)
Своїм педагогічним кредо вибрала слова відомого польського педагога Януша Корчака (взято з 10 заповідей Януша Корчака для батьків).
Не чекай, що твоя дитина буде такою, як ти або такою, як ти хочеш. Допоможи її стати не тобою, а собою.
Януш Корчак
Якщо ти – мама, то ти вже вихователь для своїх діток. З якою увагою ми вислуховуємо їх, з яким захопленням спостерігаємо за першими досягненнями, а як нам шкода малюка, коли плаче. Тож яка відповідальність бути вихователем для інших малят.
Вихователь – це перший вчитель …звичайно, після мами, який зустрічається дітям на шляху житття. Коли бачиш зацікавленість малечі від того, що розповідаєш, як світяться їх оченята, то розумієш: ти робиш щось важливе..
Що може бути краще?
Бути вихователем означає завжди бути в русі. І в першу чергу не в фізичному плані (хоча і цього достатньо в праці вихователя), а в розумовому. Безліч питань у малечі і ми маємо відповісти на них так, щоб їх це здивувало, привело у захват та задовільнило. Тому у вихователя є багато можливостей вчитися. Вчитися разом з дітьми!
Мені це дуже подобається!
Щоб навчити дитину сприймати і розуміти все прекрасне у світі: природу, музику, поезію, ми маємо пропустити все через себе, проникнутись цим. Тоді діти не будуть сумніватися в нашій оцінці дійсності. Ми зможемо передати чистий погляд на речі, не спотворений хибними поглядами.
Я вважаю, що мета сучасного вихователя – розуміти сучасну дитину, відчувати її дитячий світ, поєднувати в собі строгість і доброту, пошану до маленької людини і вимогливість. І це нелегке завдання, бо маємо стосунки «дорослий – дитина». Тому терпіння і гнучкість мислення – це необхідні риси, потрібні вихователям.
Я впевнена, що вихователь повинен багато знати і вміти. Бо перед ним стоїть непросте завдання - розвиток та виховання компетентності (обізнаності) дитини в різних сферах діяльності. А якщо, на додаток, педагог уміє шити, в`язати, розуміється на презентаціях, грає на музичному інструменті та співає з дітьми, то процес навчання та виховання буде цікавим та різнобічним, захоплювати малечу.
Я впевнена, що коли цікаво мені, як педагогу, цікаво і дітям!
Щодо власного досвіду, то я ще в дорозі… І хоча старшому синові 17 років, середній донечці 10, а молодшій буде 5, мені здається що досвід з одною дитиною не завжди доречний для іншої.
Тому хочу побажати всім бути здатними вчитися, визнавати свої помилки, змінюватися та насолоджуватися відкриттями!
