Не продавайте батьківської хати,
Не продавайте рідного гнізда,
Ні в пору, коли всі уже жонаті,
Ні в час отой, коли батьків нема.
В дитинство знову зможеш повернутись,
Коли прийдеш на батьківський поріг,
До дорогого зможеш доторкнутись,
Як від життєвих стомишся доріг.
I знову радість, знову ти – дитина,
I мати, й батько тут з тобою є,
Й дорожча набагато та хатина
Від того кошту, що купець дає.
Продати – перевесло розірветься,
Яке в’язало вас у дужий сніп,
I разом вже зібратись не прийдеться
Під дах – один із тисячі доріг.
Очима-вікнами нехай зорить у світ
I вас стрічає із світів далеких,
У ній на все ви знайдете одвіт.
Злітайтесь, як із вирію лелеки!
Михайло Возняк
https://www.freepik.com/free-ai-image/cabin-woods-autumn_353677694.htm