От є новонароджена дитина, це як напівстовбурова клітина. Творіння Боже не знає, що буде нести місію на цьому світі, але в ДНК вже записана програма , вже складений план, інструкція...Шкода, що батьки не можуть відразу прочитати , їм би було легше підтримувати своє чадо, направляти в правильне русло. Але ні, так цікавіше, так ще більше розвиваємося, ставимо мету, щоб досягти її. Мабуть Всевишній спеціально так зробив, щоб людина сама розвивалася, тому не давав готової відповіді. Так і ми вчителі, не повинні давати готові відповіді своїм учням, бо кожен знайде креативнішу і досконалішу .. але як організувати такий розвиток? як виховати у дитині любов до вдосконалення? як…?
Потрібно самовдосконалюватися, ровиватися, ЕВОЛЮЦІОНУВАТИ!!! Це дуже добре, що створили таку мережу, де ми можемо ділитися , обмінюватися досвідом – хтось менше, хтось більше, але у кожному навчанні, прочитаному тексті отримуємо досвід.
Хочу показати, як моя Католицька школа дбає про розвиток педагогів. Моя школа про кожного педагога дбає так, як зразкові батьки про освіту дітей, щоб ми, її діти, були освіченими. Не полінуйтеся переглянути і перечитати слайди. Не хочу нав’язувати думку, але дуже хочу, щоб ми всі любили те місце, де нас посадив Бог. Я хочу, щоб ми всі навчилися не нарікати, а діяти (мені нелегко із цим справлятися). Я хочу, щоб ми любили нашу Україну, бо наше призначення – зробити її кращою через дітей, таких щирих, поки ще із “незасміченими душами”!
Від нас залежить майбутнє нації, від нас залежить те, що ми залишаємо після себе!