Як ця Нелюбов до букварика привела мене до своїх робіт.
Окрім садочка працювала в розвиваючому центрі. Один єдиний буквар Федієнка,був рекоменданований для читання з дошкільниками. Я брала його на заняття і свято думала,що діти усі навчаться і будуть читати. Я дуже помилялася...😔
Всі читали з різним темпом. А той,хто не знав літер -плутав склади. Хтось не хотів читати. Це був провал....І ти розумієш,що букварем дитину Не зацікавити❌️тим паче,не привити любов до читання
Що полюбляють діти? Веселощі! Змагання! Яскраві картинки! Список можна і самому доповнити...
Так,я почала вигадувати різну дидактику та ігри. У дітей горіли очі. Їх це захоплювало: створювали доріжки, грали у футбол, були детективами, пошукові ігри та творчі. І результат відчувався. Сьогодні це новий рівень,і знову через гру!!!!
Тоді питання залишається відкритим: навіщо потрібен він до школи,коли можна навчитися читати,граючись.