https://www.facebook.com/share/v/1C7nz4h8pk/Відкриваємо "Абетку Емпатії": Як я вчила дошкільнят розуміти Розума-Моторчика (Досвід роботи з темою РДУГ)
Я завжди вірила, що емпатія – це навичка, яку можна і потрібно виховувати змалечку. Саме тому в рамках нашого освітнього проєкту ми наважилися торкнутися теми, яка часто залишається за межами дошкільної педагогіки, але є надзвичайно актуальною: Розуміння особливостей РДУГ (Розладу дефіциту уваги та гіперактивності).
Я прагнула не "діагностувати", а пояснити концепцію різноманітності та навчити співчуттю. Ділюся своєю практикою.
1. Розум-Моторчик: Персоналізація Особливості
Для дітей 5-6 років абстрактні поняття не працюють. Я створила персонажа – Розума-Моторчика.
💡 Пояснила: "У деяких наших друзів усередині є моторчик, який дає їм супер-енергію! Він допомагає швидко бігати та придумувати багато ідей, але через нього іноді дуже важко сидіти на стільчику. Це не тому, що вони не хочуть, а тому, що їхній моторчик працює надто швидко."
Це знімає ярлик "поганої поведінки" і переводить ситуацію в площину "особливості, з якою ми вчимося жити та допомагати".
2. Гра "Стоп-Рух": Тренуємо "Гальма" Разом
Ми практикували самоконтроль через рух. Під час гри "Стоп-Рух" діти вчилися швидко-швидко рухатися під музику (імітуючи моторчик на повну), а потім миттєво "завмирати" як статуї.
Ми обговорювали: "Чи важко було завмерти? Наші друзі з Розумом-Моторчиком відчувають це завжди, коли треба сидіти тихо. Давайте будемо терплячими до них і вчитимемося разом."
3. Сенсорна "Банка Спокою": Візуалізація Фокусу
Для візуалізації хаосу в голові та шляху до спокою створила Сенсорну Банку Спокою (вода, гліцерин, блискітки/конфеті).
Це ідеальний інструмент. Дитина струшує банку (символ збудження) і спостерігає, як блискітки повільно, медитативно осідають. Це фізичний інструмент саморегуляції. Я пропонувала: "Коли ти відчуваєш, що твій Розум-Моторчик надто шумний, візьми банку і дай блискіткам осісти."
4. Маски Емоцій: Вчимося Співчувати
На завершення, ми працювали з Масками Емоцій. Діти створювали маски "Роздратування" (коли не виходить зосередитися) та "Смутку" (коли друг сварить за те, що ти не втримався).
Ми розігрували прості ситуації:
Діалог емпатії: "Я бачу твою маску смутку. Тобі важко? Може, тобі потрібен наш світлофор, щоб зупинитися і подумати?"
Це навчило дітей запитувати про допомогу замість того, щоб злитися, та пропонувати допомогу замість того, щоб сварити.
Я переконана, що впровадження таких тем, як РДУГ, у дошкільну освіту не лише підтримує дітей з цими особливостями, а й робить весь колектив більш толерантним, чуйним і здатним до співпраці. Це одна із тем Абетки Емпатії, їх більше.
А як ви працюєте з емпатією у своїх закладах? Буду рада обміну досвідом у коментарях!
