Ще тільки тріпотіло жовте листя на березі,
а вже навколо обпікала зима серце.
В твоїх очах я бачила морози.
І лиш троянда вигравала на снігу.
Палахкотіла тим вогнем гарячим, близьким.
Манила приворотними світами.
Та ти не зміг її вже притулить до серця,
вона тремтіла на снігу, замерзла…
Твоєї пристрасті не вистачить до ранку,
не вистачить твоїх цілунків знову…
Обпечене коханням серце мліє,
як ті трояндові пелюстки на снігу.
Холодні руки простягають ще берези,
закрить змогли мене замерзлими листками.
А десь в снігах лежить без пристрасті троянда,
яку мороз всю випивав до дна