Дослідницька робота Клепак Олени здобула перше місце на районному і обласному етапах конкурсу-захисту дослідницьких робіт МАН у секції ботаніки. І місце на районному етапі і ІІ місце на обласному етапі Всеукраїнської учнівської олімпіади з екології
Анотація
Клепак Олена Юріївна,
учениця 11 класу Белзького ОЗЗСО І-ІІІ ступенів,
слухачка Сокальської Малої академії наук учнівської молоді
Наукові керівники: Гончаренко Віталій Іванович, завідувач кафедри ботаніки ЛНУ імені Івана Франка, к. б. н., доцент;
Цьома Ірина Петрівна, вчитель біології Сокальської Малої академії наук учнівської молоді
Флуктуюча асиметрія листків берези повислої як метод біоіндикації атмосферного повітря
Дослідницьку роботу присвячено оцінці якості атмосферного повітря за показниками флуктуючої асиметрії листків берези повислої, у місті Белзі і Червонограді. Дослідження даної території проводились вперше, і полягали в аналізі можливостей подальшого використання морфометричних показників листків берези у біоіндикаційних методах.
Вкрай незадовільна екологічна ситуація нашого регіону спричинена гірночо- добувною діяльністю вугільних шахт Львівсько-Волинського вугільного басейну, оскільки викиди з шахт негативно впливають на навколишнє середовище в якому ми проживаємо. Великий вплив на стан атмосфери у досліджуваних містах є автомобільний транспорт, у викидах яких знаходяться сполуки оксиди карбону, нітрогену, різні вуглеводні. Всі ці компоненти потрапляють у навколишнє середовище і негативно впливають як на рослинні організми, так і на здоров’я людини.Тому підвищена інтенсивність антропогенного навантаження на екосистеми потребує екологічної оцінки стану довкілля, а особливо, атмосферного повітря. Досить актуальним є використання в якості біоіндикаторів живі організми, тому що наявність стресових факторів призводить до зміни їх вегетативних та генеративних органів.
Для визначення флуктуючої асиметрії використовували листкові пластинки листків берези повислої (Betula pendula Roth.), що зібрані у 2019 році після зупинки росту (кінець серпня – початок вересня). З кожної досліджуваної території взято по 100 листків (по 10 листків з 10 дерев). Всього було зібрано 300 листків. При зборі листків враховували його розмір і функціональний стан. Збір листків проводили за методикою В.М. Захарова.
В результаті досліджень було встановлено, що мінімальний показник флуктуючої асиметрії листкової пластинки відмічений у контрольному зразку і становить 0,035, що відповідає першому балу. Це свідчить про те, що територія характеризується оптимальними умовами для розвитку рослин. На основі обчислення флуктуючої асиметрії листкових пластинок встановлена залежність порушення рівня симетрії від забруднення, оскільки у місті Белзі показник становить 0,052, і показує, що досліджувана ділянка повітря знаходиться у дуже забрудненому стані і відповідає ІV балу, а на околиці міста Червонограда 0,056 – V бал.
Ми прийшли до висновку, що в умовах досліджуваних міст на величину флуктуючої асиметрії впливає віддаленість рослин від джерела забруднення. Із збільшення відстані до стресового фактора спостерігається зниження показника флуктуючої асиметрії. Дослідження показали, що використання морфологічних особливостей листків, в тому числі і флуктуючої асиметрії, є досить зручний і ефективний метод для оцінки стану навколишнього середовища.
Ключові слова: біоіндикатори, листкові пластинки, флуктуюча асиметрія, біоіндикація, Betula pendula Roth, навколишнє середовище.