Для успішного виконання практичної роботи завжди виконуй такі правила:
1. Уважно прочитай завдання, які потрібно буде виконати.
2. Прочитай документи, які даються до використання.
3. Тепер зосередься на завданнях і починай створюваати відповідь та записувати в зошит.
А тепер розлянемо приклад виконання завдання.
1 підзаголовок ст 49. Сформулюйте кілька тверджень про статус та спосіб життя української шляхти наприкінці 16 - на початку 17 ст.
1. Що визначало буденне життя української шляхти?
1. «Шляхтич завжди веселий у своєму королівстві, співає й танцює вільно, не маючи над собою жодних примусових обов'язків, бо не винен королеві, своєму вищому володареві, нічого, окрім титулу, двох грошей з лану і військової служби. Четвертого ж над шляхтичем немає нічого, що б псувало йому настрій у Королівстві». (Український мислитель Станіслав Оріховський-Роксолан).
Після опрацювання цього документу, подумай і виділи основні слова, якими автор характеризує становище української шляхти.
Виділяємо ключові слова.
«Шляхтич завжди веселий у своєму королівстві, співає й танцює вільно, не маючи над собою жодних примусових обов'язків, бо не винен королеві, своєму вищому володареві, нічого, окрім титулу, двох грошей з лану і військової служби. Четвертого ж над шляхтичем немає нічого, що б псувало йому настрій у Королівстві».
Тепер ці слова сформулюємо у твердження своїми словами.
Шляхтичі завжди були веселі не мали клопотів, свій час проводили у розвагах. Тільки королю вони були винні два гроша з лану та виконувати військову службу.
2 підзаголовок,ст 50 Що довідуємося з історичних джерел про буденне життя українських селян?
Зі щоденника німецького мандрівника Ульріха фон Вердума (початок 1670-х рр.): «У селянських хатах руських місцевостей нема димарів, а лише піч, у якій чи перед якою на вогнищі все готують. По два боки в стінах хати є кілька отворів - вікна, які, залежно від вітру, відкривають чи зачиняють, щоб ними дим виходив надвір...».
В іншому місці мандрівник зазначає: «Димарі з жовтої глини, приміщені між дерев’яними ґратами, стирчать на даху, як грубі вежі, а хто більш дбайливий, обтикає їх назверх соломою або дошками, щоб вберегтися від дощу...
Діти бігають або цілком голі, або тільки в сорочці, аж доки доростуть, що можуть працювати в полі. Тоді дають їм, як ціле убрання й пару чобіт. А до того часу скачуть при печі, що є немов замком свободи, й дуже зручно видряпуються на неї й з неї, навіть зовсім малі, що не вміють ще вільно ходити по рівній землі».
Виділяємо ключові слова.
У селянських хатах руських місцевостей нема димарів, а лише піч...
Діти бігають або цілком голі, або тільки в сорочці, аж доки доростуть, що можуть працювати в полі. Тоді дають їм, як ціле убрання й пару чобіт. А до того часу скачуть при печі.....
Тепер ці слова сформулюємо у твердження своїми словами.
Селяни живуть дуже бідно, димарі є не на всіх хатах. Діти голі, або в одній сорочці, переважно живуть на печі. Отримують одяг та пару чобіт, коли можуть працювати на полі.
Дотримуйтеся порад та виконуй практичну. Тоді гарантовано отримаєш високий рівень!
