Минає день... і так життя минає,
В минулому хотіли б щось змінить.
Не знаємо, що нас іще чекає
І часом не цінуєм щастя мить.
Все спішимо. Робота, дім, турботи...
Забігані, у клопотах земних.
Лиш понеділок... йде вже до суботи
І є чимало в нас думок сумних.
Щось не встигаєм, десь вже запізнились,
Про щось шкодуєм, чимось раді ми.
Буває, що в проблемах розчинились
Й обличчя наше вкрилося слізьми.
То вверх, то вниз життя нас направляє,
Але, мабУть, не в цьому, власне, суть.
Минає день... і так життя минає,
А треба ще й щасливими побуть!
Катерина Доліба-Рябой
https://www.freepik.com/free-vector/postponed-concept_7435126.htm