Ми діти Дніпропетровщини! І ми не хочемо дізнаватися світ через війну та насилля !

Останні дні зими. Приємні спогади… Але про 24 лютого так сказати не можна. Вся Україна почала бачити горе людей, сльози, поранених, руйнування після бомбардувань. Але все це , наші діти знали з книжок та фільмів. Сьогодні їм заборонено виходити на вулицю, але й вдома залишатися теж небезпечно. Коли виють сирени, всі поспішаємо до підвалу, бомбосховищ.Було б добре, якби жодна дитина в світі не знала, що таке війна. Але діти дізнаються про всі жахи не зі сторінок підручників з історії, а з життя.