Насамперед, хочу привітатися з читачами мого блогу. Я студентка 4 курсу Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського.
Вихователь - це перший, після мами, вчитель, який зустрічається дітям на життєвому шляху.
Коли я думала про актуальність професії вихователя, то подумала про те,що люди в своєму житті не завжди звертаються, наприклад до адвоката чи співака,а до вихователя майже завжди. Я не хочу сказати,що професія адвоката або співака не важлива. Я хотіла донести вам свою думку,що професія вихователя дуже важлива, бо діти-наше майбутнє. А вихователь саме та людина,яка навчить дітей не лише лічити,читати,писати,а й самостійності,правил поведінки,відповідальності. Тому я вважаю,що професія вихователя важлива в сучасному суспільстві.
На даний час,я майбутній вихователь.
Обрала,я професію вихователя ще зовсім маленькою. Розповідала мені мама,проходить забирати мене зі садочка,каже пішли додому,а я відповідаю,мама я не можу в мене йде урок,зараз закінчу його і підемо додому. Впродовж всього шкільного життя я ніразу не думала,щоб обрати іншу професію.
В майбутньому я бачу себе у професії вихователя. Але для того,щоб бути професіоналом своєї справи,я повинна ще багато чому навчитися. Мені здається,що задатки вже є,тому що, знання які надає університет допомагають у практиці,я навчилася шукати підхід до кожної дитини, ставлюся до кожної дитини гуманно та толерантно,але скажу чесно це не завжди легко. Я впевнена в тому,що я ще багато дізнаюся нового і всі свої знання використаю на практиці.
